Трошки погружу вас цифрами про економіку.
Один мій знайомий – дуже успішний менеджер проектів, дуже любить повторювати фразу: «порушувати можна будь-які закони, крім закону всесвітнього тяжіння, закону сексуальної привабливості і закону існування економіки». Щодо перших двох – якось іншим разом. А от щодо законів економіки – вся світова історія свідчить, що на бажалки громадян і на силування урядів Її Високість економіка чхати хотіли. Грубощів вона не любить. Придушите там – матимете інфляцію, придушите тут – матимете пустий бюджет. Тощо й тощо. Ґвалтувати економіку – собі дорожче, її як чарівну пані – можна тільки облещувати.
З облещуванням проблеми були в Україні у всіх урядів. Але чинний уряд тут просто вражає уяву. Його неоковирні потуги все більше примушують згадати давно забуті приваби юності – тобто про шалені 90-х. Що я маю на увазі?
Одним з інструментів прогнозування економічної ситуації є опитування осіб, які власне економіку створюють – керівників підприємств, підприємців, аналітиків ринків тощо. Умовно, перспективи які бачать ці люди покладаючись на свої досвід, знання і бізнесову чуйку втілюються в цілком конкретні показники – індикатори та індекси. Яке ж майбутнє бачить для себе в 2020 р. році наш пересічний підприємець?
Кисле майбутнє він бачить, скажемо прямо. Індикатор економічних настроїв (Держстат) у першому кварталі 2020 р. склав 103%, порівняно з 113,4% та 105,9% відповідно у першому та четвертому кварталах 2019 р. Погіршилися всі чотири індикатори ділової активності: будівництві (від -18,9% в IV кварталі 2019 р., до -21,7%), у переробній промисловості (від -5,5% до -6,4%), у сфері послуг (від +1,6% до -3%) та у роздрібній торгівлі (від +13,7% до +3,7%). У слід за індикаторами ділової активності просів індикатор споживчої впевненості – від -5,8% до -11,4%, відповідно.
В унісон з індикаторами Держстату знижуються індикатори НБУ – падають ділові очікування підприємств. Щодо економічного становища у наступні 12 місяців, показник зростання обсягів товарів і послуг бахнувся до 21,9% (проти 30,5% у ІІІ кварталі 2019 р.), індекс ділових очікувань – до 112% (проти 115,3%). Бізнес чекає зростання споживчих цін на 7% (у ІІІ кварталі 2019 р. чекав на 6,9%). Зросли очікування респондентів щодо потреби в позикових коштах найближчим часом. Водночас частка респондентів які планують брати банківські кредити зменшилася.
Індекс очікувань ділової активності у грудні 2019 р. знизився до показника 48,6 (у листопаді був 49,1). Економічні результати грудня всі опитані респонденти оцінили песимістично, і висловили побоювання що доведеться зменшувати чисельність зайнятих працівників на своїх підприємствах. Підприємства промисловості, будівництва та сфери послуг очікують зменшення обсягів замовлень.
Що все це означає в перекладі з економічної на українську? Це означає, що доведеться затягнути паски. Безробіття побільшає. Ціни зростатимуть далі. Підприємці набагато обережніше вкладатимуть гроші і закладатимуть ризики у ціни. Відтак, ФОПів давитимуть сильніше – і вони уходитимуть в тінь. Збори до бюджету впадуть ще дужче. Власне скорочення і затримку зарплатень ми маємо вже зараз – і цьому кінця-краю не видно.
Чому так? Та тому що економічна політику уряду Гончарука-Зеленського непередбачувана так само як не передбачувана траєкторія руху алкоголіка. З одного боку уряд дає нові й нові популістичні обіцянки, з іншого – обіцяє поліпшення для бізнесу. А це – речі принципово несумісні, неможливо водночас збільшувати розходи бюджету і зменшувати доходи. Це – прямий шлях у розорення і дефолту країни. Як виправляє свої проколи уряд? Він збільшує побори з бізнесу. А відтак…
А відтак повертаємося до банального постулату – економікою керувати треба уміти. Гарно критикувати когось за те, що він не збудував економічний рай – набагато складніше відзначитися успіхами самому. Нинішня влада владою стала на безмежній критиці команди президента Порошенка. Нині ж до результатів часів Порошенка команді Зеленського – як до неба пішки.
