На пост держсекретаря США, а значить головного переговорника із Україною очікують старого соратника Джо Байдена Ентоні Блінкена.
Цей дядя сам стверджує, що є онуком емігранта з України.
Голос крові нам у поміч.
Хоча для призначення на цю посаду потрібно рішення Сенату. А там республіканська більшість. Хоча, кажуть, що за це рішення республіканці проголосують. Бо дядя серйозний.
Не знаю. Послухав програму «49 мінут» на ЕхоМоскви. Там 1-й заступник цілого гендиректора ТАСС Міхаіл Гусман говорить, що амплуа Блінкена, як яструба не обов’язково буде продовжуватися. Що Штатам доведеться домовлятися з Росією по цілому ряду питань. У тому числі і по роззброєнню.
Тоні Блінкен, відомий своїм висловом 14-го року: Росія виграла Крим але програла Україну.
Це свідчення глибокого розуміння процесів. От просто в точку. Тепер навіть коли росіян попустить – і з них виселиться біс імперськості – здружити українців з росіянами – пару поколінь треба буде.
Але ж сука, їх не попустить.
А ми для себе відмічаємо, що Тоні – дядя розумний. Ну да, це ж у нас можна кар’єру зробити, коли ти корєш президента, жив з ним на районі чи грав у кварталі. В Штатах треба довго працювати, щоб чогось досягти.
Так ось. Пошаривши в Інтернеті, побачив, як його нахвалюють за фразу: «Оборонна зброя для України – ідея, час якої настав».
Так. Але це сказав опозиційний до Трампа політик, який на той час ніяких рішень не приймав.
А ось у 2015 році у Києві він навпаки – заперечував можливість надання Україні летальної зброї. А тоді він якраз був при посаді.
Що тут? Дійсно ідея назріла? Чи це коливання разом з лінією партії?
А ось свіженька, літня цитата Блінкена: «Це не світ, де одна країна може сказати своїм сусідам, з ким вони можуть асоціюватися, або яку політику провадити, чи не провадити. Це не світ, де одна країна буде мати можливість порушувати суверенні кордони іншої, застосовуючи свою більшу потужність».
Ось це 100 пудов про Україну. Без називання України Україною.
Тобто можемо стверджувати, що Тоні Блінкен дуже розумний, але дуже поміркований. Хто думає, що він яструб – помиляється.
Ясно, що здавати Україну адміністрація Байдена і головний дипломат США – не будуть.
Але намагатимуться домовлятися з Росією.
Постійна, м’яка сила? Тихий наступ? Тиск через санкції?
Окей. Але краще спочатку купу озброєнь. Підтримка України на шляху до НАТО.
Щотижневий проліт американських літаків поблизу Криму.
А публічно дулі показувати Путіну – то вже ми самі. Путін-Лалала – це наша улюблена пісенька.
Ви допоможіть озброїти і навчити нашу Армію.
Далі ми самі.
