Рік тому ми майже нічого не знали про те, яким політиком буде Володимир Зеленський. Ми знали його як популярного актора, режисера і продюсера, але не як політика, і тому в суспільстві вирували дискусії щодо того, ким насправді є новий політичний лідер, а розпливчасті та амбівалентні заяви під час передвиборчої кампанії (що було частиною його переможної виборчої стратегії) підживлювали в цих публічних дискусіях протилежні позиції.
Нині минув рік, і ми можемо вже досить багато сказати про Володимира Зеленського як політика, і в першу чергу про його цінності та переконання. Це надзвичайно важливо, адже цінності та переконання лідера держави визначають, яку політику проводитимуть підконтрольні йому парламент, уряд та інші органи влади. Цінності завжди проявляються у момент вибору, а політика у наш буремний час вимагає робити вибір фактично щодня.
Методологія
Ми не можемо «залізти в голову» до іншої людини, щоб дізнатися про її цінності, але можемо провести з нею глибинні інтерв’ю (наприклад, за методикою Джейн Льовінджер — Сьюзан Кук-Ґройтер). На жаль, у мене не було можливості доступитися особисто до президента, щоб провести дослідження з перспективи другої особи. Тому довелося вдатися до іншого методу — дослідження з перспективи третьої особи. Спостерігаючи за іншою людиною, за моментами, коли вона робить вибір, ми можемо зробити висновки стосовно її цінностей. Опитуючи багатьох спостерігачів, ми отримуємо більш об’єктивну та збалансовану картину.
Я провів анонімне опитування відомих економістів, політологів та соціологів, урядовців різних років, лідерів провідних громадських організацій, відомих політично нейтральних підприємців, включив також невелику кількість нинішніх народних депутатів (порівну членів фракції «Слуга Народу» та інших разом). Було зібрано 105 валідних анкет. Вибірка жодним чином не є репрезентативною, але є цікавою: всі респонденти не просто уважно слідкують за політикою, а мають достатній рівень компетенції та досвіду, щоб аналізувати її глибину (ідеї, а не події), а на додачу чимало з них досить багато спілкувалися з президентом особисто.
Респондентам пропонувалося оцінити цінності та переконання президента за шістьма шкалами. Перші дві стосуються економічних поглядів, наступні дві управлінських, останні дві, відповідно, внутрішньополітична та зовнішньополітична. Результат рахувався як медіана — величина, що опиниться посередині ряду значень, якщо їх відсортувати в якомусь порядку, тобто більше неї і менше неї однакова кількість відповідей (це коректніше, ніж середнє арифметичне). Стандартне відхилення по різних шкалах було в межах 2,38-2,71, в середньому 2,50.
Для вашої зручності я наводжу посилання на Вікіпедію:
Результати дослідження
Ось що вийшло в результаті аналізу 105 анкет.
Цікаво також проаналізувати відповіді по групах респондентів. Три групи вдалося чітко окреслити:
- професійні економісти;
- лідери громадських організацій, які ніколи не були членами парламенту та не займали посад у виконавчій владі;
- підприємці, які ніколи не були членами парламенту та не займали посад у виконавчій владі.
Цими трьома групами вибірка не обмежується, але інші групи важко чітко окреслити, бо багато респондентів мають множинні ідентичності (наприклад, колишній політик, нині керівник громадської організації, або політичний експерт, що у минулому співпрацював з різними політичними силами). Тому не буде коректним давати картинку по інших групах.
Я залишу результати без коментарів, бо вони промовляють самі за себе. Кожна шкала дає красномовну відповідь на запитання, чому провадиться така, а не інша політика у відповідних сферах, чому приймаються такі, а не інші рішення. Залишаю читачеві самостійно подумати над тим, які висновки можна зробити з показників по кожній із шкал. Дискусію переносимо на Фейсбук.
