Зараз модно про нас клепати відосики, робити кричущі заголовки. Фейгін звідкись знає, що з нашого міста вже вивезли документи. Мабуть, він особисто це бачив. "Журналісти"
зазивають глядачів апокаліптичними припущеннями.
А нас просто потрібно підтримати конкретними рішеннями.
Знайдіть для нас літаки.
Зробіть Бєлгород сірою зоною.
Закрийте нам небо.
У нашому місті магнолії зацвіли. І воно, місто, живе. Пульсує. Дихає. Я злюся, коли хтось з бажаючих притулитися до нашої ситуації лише інформаційно, щоб понити, поплакати - жаліє нас.
Ми не бідні, й не нещасні. Йдіть зі своїми депресивними розладами лісом. Це не до нас, харків'ян. Це до лікаря.
Є конкретика - давайте. Хочеться пожаліти в телеефірах, помусолити модну тему - це ні про що. Нам тут треба по пунктах, конкретні дії і результати. Впевнена, щось робиться в цьому напрямку. Ніхто звідси не біжить масово. І ті футболісти скоріше за все встали, струсили траву та продовжили свою справу.
Я не хочу сказати, що це тепер норма для нас. Такі норми нехай були би на росії. Але не варто за наш рахунок накручувати собі перегляди в ютубі.
Вибачте, це я на днях когось такого подивилася, хто вилив потік слів без пропозицій. Здається, десь же були такі правила: приходиш з поганими новинами - одразу пропонуй варіанти вирішення.
Або не ний.
Гарного вам всім дня).
