Разом з дипломатичними зусиллями, скерованими на деескалацію ситуації на кордонах України, західні союзники проводять безпекову підготовку. Так, протягом останнього тижня до Польщі та Румунії почали прибувати американські військові відповідно до рішення Пентагону про переміщення додаткових сил зі США до Європи. Наскільки ж узгодженою є позиції самих найближчих сусідів України щодо врегулювання напруженості?
«Ми усвідомлюємо, що понад 30 років нашої приналежності до Західного світу, виявилось недостатнім, щоб змінити російське уявлення про центральну Європу. Тому, ми сприймаємо ситуацію, як загрозу національній безпеці»Давід Стулік, старший аналітик безпекового центру «Європейські цінності», Прага, Чеська Республіка
Серед найближчих сусідів України особливо активне занепокоєння висловлюють держави, які мають власний кордон із Росією та Білоруссю. Естонія, Латвія, Литва та Польща, - не лише піднімають в НАТО питання російської загрози, але й заявили про надання Україні боєприпасів та озброєння.
«Ризики для України – це ризики для Польщі. Це стосується не лише України, це напряму стосується всієї Європи та НАТО», - розповідає Міхаль Барановський, директор "Німецького Фонду Маршалла" у Варшаві.
Активну позицію, щодо російської загрози займають і сусіди України, які не мають власного кордону з Росією та Білоруссю. Відтак, іще з 2016-го Міністерство оборони Румунії пропонує створити Чорноморський флот НАТО за участі ВМС України. А Чехія - цього року повідомила про надання Києву медичної допомоги, боєприпасів та контингенту спецпризначенців для тренування ЗСУ.
«Чехія сьогодні є одним із найвідвертіших адвокатів України. Ми усвідомлюємо, що понад 30 років нашої приналежності до Західного світу, виявилось недостатнім, щоб змінити російське уявлення про центральну Європу. Тому, ми сприймаємо ситуацію, як загрозу національній безпеці», - пояснює Давід Стулік, старший аналітик безпекового центру «Європейські цінності» у Празі, Чеська Республіка.
«Критики кажуть, що уряд Орбана майже відчинив ворота Європейського Союзу для Китаю та Москви, заради певних переваг. Позиція уряду дуже кон'юнктурна»Даніел Кіш, журналіст угорського онлайн-видання "Index", Будапешт
Водночас, не всі сусіди України активно виступають проти російської загрози. Це зокрема, пов'язано із внутрішньою політикою, - стверджують експерти.
«Критики кажуть, що уряд Орбана майже відчинив ворота Європейського Союзу для Китаю та Москви, заради певних переваг. Позиція уряду дуже кон'юнктурна», - пояснює "Голосу Америки" Даніел Кіш, журналіст угорського онлайн-видання "Index", у Будапешті.
1-го лютого прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, зустрівся в Кремлі з Володимиром Путіним. Він розкритикував санкції Заходу проти Росії та заявив про збільшення постачання російського газу. Експерти кажуть, що причиною таких заяв є не лише енергетична залежність Угорщини, але й бажання Орбана активізувати електорат перед парламентськими виборами, 3-го квітня: «Було дуже прикро бачити, як прем’єр-міністр Орбан поїхав до Москви та провів понад п’ять годин розмовляючи з президентом Путіним. Враховуючи їхні тісні стосунки, коли справа доходить до енергетики, а також коли йдеться про політику, - цей візит був дуже бентежним для багатьох, як у Варшаві, так і в усьому Альянсі», - каже Міхаль Барановський, директор "Німецького Фонду Маршалла" у Варшаві.
Тим часом, президент Хорватії Зоран Миланович наприкінці січня заявив, що Україні не місце в Альянсі. Хоча раніше, на початку січня, Хорватія як країна, що входить до НАТО, підтримала позицію Альянсу, щодо відкритості для нових членів. Хорватський прем'єр Андрей Пленкович, одразу вибачився перед українцями і зауважив, що заява його президента не відображає позицію уряду.
«Президент Хорватії не відповідає за безпеку, за зовнішні відносини чи питання зовнішньої політики. Це відповідальність уряду прем’єр-міністра Хорватії, - Андрея Пленковича», - пояснює "Голосу Америки" Давід Стулік, старший аналітик безпекового центру «Європейські цінності», у Празі, Чеська Республіка.
«Опозиція грає на національній травмі 1968-го року, коли в Чехословаччину вторгнувся Радянський Союз. Вони проводять паралелі з тим, що присутність збройних сил США чи НАТО в Словаччині, буде подібним порушенням нашого суверенітету»Матей Кандрік, Директор Інституту Стратегічної Політики «Стратпол», Братислава, Словаччина.
А от в Словаччині, яка межує з Україною, опозиція виходить на протести, вимагаючи референдуму щодо угоди про оборонне співробітництво із Сполученими Штатами. Мета цієї угоди - зміцнити східний фланг НАТО. Вона передбачає створення в Словаччині логістичного вузла для американських військ, що є стратегічно важливим чинником для України.
Попри потужний спротив опозиції, цієї середи парламент Словаччини зміг проголосувати за угоду, хоч і з другої спроби. Тепер її має підписати президентка, Зузана Чапутова.
Про намагання підірвати погодження оборонного співробітництва Словаччини із Сполученими Штатами заявив і очільник Держдепартаменту США Ентоні Блінкен, під час церемонії підписання угоди з міністром закордонних справ Словаччини, Іваном Корчком та міністром оборони Словаччини, Ярославом Над’єм, 3-го лютого 2022 року, у Вашингтоні.
«Зараз ми бачимо багато дезінформації, спрямованої на підрив цієї угоди. І навіть більше, проти переваг трансатлантичного партнерства», - заявив Держсекретар США, Ентоні Блінкен.
Своєю чергою, міністр закордонних справ Словаччини, Іван Корчок, зауважив, що ця угода потрібна для збереження безпеки в Європі, яка зараз знаходиться під загрозою: «На карту поставлена безпека Європи, поки ми говоримо. Як союзники по НАТО, ми готові брати участь у справжньому діалозі з Росією для пошуку конструктивних результатів, але тут немає місця для компромісу, щодо наших основних принципів», - заявив словацький дипломат.
«Всередині НАТО у нас є 30 країн, які загалом, на одній позиції. Чи це ідеальний союз? Ні, не ідеальний. Але чи цього достатньо? Я цілком впевнений, що ситуація позитивна».Міхаль Барановський, директор Німецького Фонду Маршалла у Варшаві
Однак, серед громадян Словаччини, позицію чинної влади підтримує меншість. Так, 44-ри відсотки словаків вважають, що в конфлікті між Україною та Росією винні США та НАТО. І майже 35-ть відсотків покладають відповідальність на Москву. Про це йдеться в останньому опитуванні місцевого агентства «Фокус»,для телеканалу Markíza.
«Опозиція грає на національній травмі 1968-го року, коли в Чехословаччину вторгнувся Радянський Союз. Вони проводять паралелі з тим, що присутність збройних сил США чи НАТО в Словаччині, буде подібним порушенням нашого суверенітету», - пояснює "Голосу Америки" Матей Кандрік, Директор Інституту Стратегічної Політики «Стратпол», у Братиславі, Словаччина.
Але попри хитку внутрішньополітичну ситуацію серед українських сусідів, на рівні НАТО та ЄС вони тримають узгоджену позицію, щодо російської агресії, наголошує Міхаль Барановський, директор "Німецького Фонду Маршалла" у Варшаві: «Справді важливо те, що говорять країни в рамках НАТО. А всередині НАТО у нас є 30 країн, які загалом, на одній позиції. Чи це ідеальний союз? Ні, не ідеальний. Але чи цього достатньо? Я цілком впевнений, що ситуація позитивна».
Загалом, усі експерти сходяться в одному, - щоб відповісти на російську загрозу НАТО та ЄС повинні зберігати єдність, попри внутрішньополітичні суперечки окремих держав.
