"Церква України і «анафема Варфоломію»: мудре рішення роздратувало Кремль" - Віталій Портников

13 жовт. 2018 11:24:00

Після оприлюднення рішення синоду Вселенського патріархату про відновлення канонічної території в Україні та зняття анафеми з українських церковних ієрархів голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (Московського патріархату) архієпископ Климент (Вечеря) заявив, що анафему потрібно накласти на самого Вселенського патріарха Варфоломія.

Важко сказати, чого в цій заяві церковного пропагандиста більше – гордині, невігластва, вихваляння. Прес-секретар неіснуючої, по суті, церкви – адже УПЦ (МП) ніяка не церква, а лише автономна з майнової точки зору частина іншої церкви – Російської – пропонує накласти анафему на Вселенського патріарха! Але в православному світі не існує інституції, здатної ухвалити таке рішення – за винятком, зрозуміло, Синоду Константинопольського патріархату. При цьому всі рішення, які так не подобаються архієпископу Клименту (Вечері), ухвалив саме цей Синод!

Зрозуміти роздратування російських церковників в Україні, власне Московського патріархату і політиків у Кремлі абсолютно неможливо – якщо, звичайно, не думати при цьому про політику. У Москві могли б засудити рішення про надання автокефалії Українській церкві – але тоді, коли це рішення відбудеться. Поки ж Синод Константинопольського патріархату повернув до лона канонічного православ’я мільйони людей, які були з цим канонічним православ’ям в розколі. Що мав би відчувати справжній вірянин, який дбає про спасіння своїх братів по вірі, про вірність їхніх таїнств? Радість. Що відчувають у Москві і в УПЦ (МП)? Роздратування. Чи має справжнього православного турбувати, що подолання розколу в світовому православ’ї йде не від однієї з помісних православних церков – Російської, а від самої Вселенської церкви – матері-церкви і для України, і для Москви? Ні, не має. Але Кремль, РПЦ та ієрархів УПЦ (МП) це не просто обурює – вони погрожують розколом у православ’ї. Так чому ж?

А тому, що їх, як виглядає, цікавить виключно політичний контроль над Україною і її громадянами за допомогою будь-яких інструментів, у тому числі і церковних. І коли один з таких інструментів контролю стає непридатним, його справжні власники починають обурюватися і погрожувати зі всіх телевізійних екранів.

Завдяки мудрому рішенню Синоду Константинопольського патріархату ми стали свідками справжнісінького сеансу російського самовикриття.

Віталій Портников