Цей день в історії - 26 вересня

Цей день в історії - 26 вересня

269-й день року за Григоріанським календарем — до закінчення року залишилось 96 днів. Іменинники — Валеріан, Ілля, Корнилій (Корній), Леонтій, Лук'ян, Петро, Юліан. Міжнародний день глухонімих (з 1980 р.), Всесвітній день контрацепції, Європейський день мов, в Ємені святкують День революції, в Китаї, Таїланді та Гонконзі — Середину осені.


Головні події 26 вересня

• Битва під Гравелем, 1423

• Завершення кругосвітньої подорожі Френсіса Дрейка, 1580

• Незалежність Ньюфаундленду, 1907

• Безданська експропріація чотирьох прем'єрів, 1908

• Перегонівський прорив Нестора Махна, 1919


Всі події 26 вересня

715 • Під Комп'єном відбулась перша битва громадянської війни в Державі франків, яка почалась по смерті майордома Піпіна Герістальського, — військо нейстрійців під командуванням майордома Рагенфреда завдало поразки війську австразійців на чолі з майордомом Теодоальдом. Прямо на полі бою Рагенфред був проголошений майордомом Держави франків і згодом був затверджений на цій посаді королем Дагобертом III.

1087 • По смерті Вільгельма Завойовника у Вестмінстері на престол Англії короновано його сина Вільгельма II Рудого.

1371 • В долині річки Мариця біля Черномена (сучасна Болгарія) турецька армія розбила об'єднане військо сербів, хорватів, мадяр і болгар, котре очолював сербський король Вукашин. Сам король загинув у бою, а турки в результаті перемоги розпочали завоювання Македонії, Болгарії і Сербії.

1423 • В ході Столітньої війни в битві біля села Гравель у Нормандії французи під командою Жана VIII д'Аркура, 5-го графа Омаля, отримали перемогу над англійським військом, очолюваним Вільямом де ла Полем, 1-м герцогом Саффолком. Перемога французів і взяття в полон головнокомандувача англійською армією на рік зупинила ворожі набіги на графство Мен.

1580 • Англійський моряк і пірат Френсіс Дрейк на кораблі «Золота лань» пришвартувався в порту Плімута і став першим британцем, що здійснив кругосвітню подорож і першим капітаном, котрий очолював кругосвітню подорож від самого початку до її завешення. "Золота лань" привезла величезну кількість скарбів, награбованих у іспанців, і важливу інформацію про Тихий океан і його острови.


НОВА ІСТОРІЯ

1777 • В ході Американської революції британські війська захопили Філадельфію.

1815 • В Парижі пруський король Фрідріх Вільгельм III, австрійський імператор Франц I і російський імператор Олександр I уклали Священний союз, метою котрого було збереження політичного устрою в Європі, встановленого згідно з рішеннями Віденського конгресу (1814-15 рр.), і запобігання поширенню революційних і ліберальних ідей. Згодом до конгресу приєдналась Франція і майже всі європейські держави. Відмовились підтримати Священний союз Великобританія, Туреччина і Папська держава.

1907 • Спеціальною прокламацією короля Едварда VII самоврядна територія Ньюфаундленд отримала статус домініону, котрий передбачав повну суверенність у всіх питаннях, за винятком оборони і зовнішньої політики. У результаті політичної та економічної кризи 1920-30-х років Ньюфаундленд втратив свою самоврядність і в 1949 році увійшов до складу Канади на правах провінції.

1908 • Бойовиками Польської соціалістичної партії під керівництвом майбутнього глави держави Юзефа Пілсудського здійснено пограбування поїзда, який перевозив гроші з Варшави до Петербурга. Група нападників складалась з 20 чоловік, серед яких крім Пілсудського було ще три майбутніх прем'єр-міністра Польщі, за що цей розбійний напад відомий як «Акція чотирьох прем'єрів».

1919 • Війська отамана Нестора Махна в бою під Перегонівкою прорвали лінію фронту Білої армії, після чого здійснили блискавичний рейд тилами противника і захопили південноукраїнські території від Бердянська до Таганрога.

1934 • У Великобританії на верфі в Глазго спущено на воду океанський лайнер «Queen Mary», перший корабель водотонажністю більше 75 000 тон. В 1936 році під час свого шостого рейсу лайнер встановив рекорд швидкості перетинання Антлантики — 3 дні 20 годин і 42 хвилини.


НОВІТНЯ ІСТОРІЯ

1943 • Німецькі власті в окупованому Римі поставили умову єврейській громаді міста під загрозою масової депортації за два дні зібрати і здати 50 кілограмів золота. Папа римський Пій XII запропонував євреям позику у вигляді 15 кілограмів з поверненням через чотири роки після закінчення війни, але громада власними силами зібрала необхідний викуп.

1957 • В нью-йоркському театрі «Winter Garden» на Бродвеї відбулась прем'єра мюзиклу «Вестсайдська історія», сучасної музично-хореографічної адаптації п'єси Шекспіра «Ромео і Джульєта». Автором музики до вистави був Леонард Бернстайн і на думку більшості критиків це була одна з кращих його робіт. Спекаткль був зіграний 734 рази, і на хвилі його успіху в 1961 році було знято кінематографічну версію мюзиклу з Наталі Вуд і Річардом Беймером у головних ролях. Стрічка мала шалений успіх і отримала 10 «Оскарів», включаючи номінацію «Кращий фільм».

1960 • Вперше в історії США дебати між основними кандидатами в президенти показані по телебаченню. Кандидати у президенти, Джон Ф. Кеннеді, сенатор-демократ від штату Массачусетс і Річард Ніксон, віце-президент США, зустрілися в Чикаго в телевізійній студії для обговорення питань внутрішньої політики США. Це були перші в історії виборів президентів США телевізійні дебати. Кеннеді вийшов очевидним переможцем першого дня дебатів, почасти завдяки тому, що прекрасно себе почував перед камерою, на відміну від Ніксона, який відмовився від телевізійного гриму і час від часу ніяковів. Менш, ніж через три тижні Кенеді переміг на виборах президента США, набравши 49,7% голосів виборців. У майбутньому ні Ліндон Джонсон в 1964-у, ні той же Ніксон в 1968-у не погодились на теледебати. Лише з 1976 року вони стали невідмінним атрибутом президентських кампаній в США.

1960 • Під час виступу на генеральній сесії в ООН кубинський лідер виголосив найдовшу в історії цих заходів промову — вона тривала 4 години 29 хвилин.

1969 • В Англії вийшов останній, 13-й, студійний диск The Beatles «Abbey Road». Він швидко став лідером британських хіт-парадів і очолював їх протягом 11 тижнів.


НАШ ЧАС

1996 • Американська астронавтка Шеннон Люсід повернулась на Землю на борту човника "Атлантіс" після 188 діб, проведених у космосі на борту російської станції "Мир". Вона стала рекордсменом серед американців і у світі серед жінок по тривалості перебування у космосі.

1997 • На Сицилії глава мафії, "бос босів", Сальваторе Рііна разом з 23-а іншими мафіозі засуджений на довічне ув'язнення за планування, підготовку і вбивство в 1992 році прокурора Джованні Фальконе.

2008 • Поблизу столиці Улан-Батора на місці де, за легендою, Чингізхан знайшов золотий батіг, йому встановлено пам'ятник — найбільшу кінну статую у світі, висотою 40 метрів (без постаменту) і вагою 250 тон. У двоповерховому постаменті розміщуються художня галерея і музей епохи Чингізхана; на голові коня облаштовано оглядовий майданчик.

2011 • На 16-у чемпіонаті світу з боксу в Баку (Азербайджан), який зібрав рекордну кількість — 127 — країн-учасниць, українські спортсмени завоювали 4 золоті та одну срібну медаль і перемогли в командному заліку.


Народились 26 вересня

1742 — †1 травня 1809 • Франсуа-Лоран д'Арланд, французький авіатор, що першим здійснив пілотований політ повітряною кулею (разом з Пілатром де Розьє). 280 років з дня народження.

1791 — †26 січня 1824 • Теодор Жеріко, французький живописець і графік, основоположник романтизму у французькому живопису.

1849 — †27 лютого 1936 • Іван Петрович Павлов, російський фізіолог, лауреат Нобелівської премії (1904).

1888 — †4 січня 1965 • Томас Стернс Еліот, американський поет, лауреат Нобелівської премії (1948; Безплідна земля, Порожні люди).

1889 — †26 травня 1976 • Мартін Гайдеггер, німецький філософ-екзістенціаліст (Буття і час, Про існування людської свободи).

1898 — †11 липня 1937 • Джордж Гершвін (Якоб Гершович), американський композитор і піаніст, котрий зумів поєднати елементи джазу, класичної музики і естрадної пісні (I Got Rhythm, Rhapsody in Blue, Porgy and Bess).

1932 — †27 липня 2018 • Володимир Миколайович Войнович, російський письменник (Москва 2042, Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна). 90 років з дня народження.

1934 • Олег Валеріанович Басілашвілі, російський театральний і кіноактор (Раба кохання, Службовий роман, Осіній марафон, Вокзал для двох, Дні Турбіних, Обітовані небеса, Бандитський Петербург 2).

1945 • Браян Феррі, британський рок-музикант, співак (Roxy Music: Virginia Plain, Pyjamarama, Editions of You, Street Life, All I want is You, Love is the Drug, Dance Away, Angel Eyes, More than This; соло: Let’s Stick Together).

1948 • Олівія Ньютон-Джон, австралійська співачка (You’re the One that I Want, If Not for You, Let Me Be There, I Honestly Love You, Have You Never Been Mellow, Magic), актриса (Лихоманка суботньої ночі, Смалець, Двоє однакових).

1948 • Владімір Ремек, перший чеський космонавт (1978).

1956 • Лінда Гамільтон, американська актриса (Термінатор, Пік Данте).

1965 • Петро Олексійович Порошенко, український державний діяч, підприємець, п'ятий Президент України (2014-19 рр.).

1981 • Серена Вільямс, американська тенісистка, чемпіонка Олімпійських ігор (2000), 25 турнірів Великого шолому.


Померли 26 вересня

1066 • Гаральд III (Гаральд Сміливий), король Норвегії (1046-1066 рр.); брат короля Олафа Святого, чоловік Єлизавети Ярославни, дочки Ярослава Володимировича (Мудрого). Пом. 956 років тому десь у 51 рік (нар. бл. 1015 р.).

1764 • Беніто Херонімо Фейхо-і-Монтенегро, іспанський монах-бенедиктинць, філософ, есеїст (Універсальний критичний театр [1726-39], Вчені листи [1742-60]). Пом. 258 років тому у 88 років (нар. 8 жовтня 1676 р.).

1868 • Август Фердинанд Мебіус, німецький математик; довів існування односторонніх поверхонь (стрічка Мьобіуса). Пом. 154 роки тому у 78 років (нар. 17 листопада 1790 р.).

1879 • Пилип Семенович Морачевський, український письменник, педагог («Священної історії»), поет («Чумаки, або Україна з 1768 року», «До чумака, або Війна янгло-хранцузо-турецька»), філолог, перекладач ( «Діяння Апостолів», «Апокаліпсис», «Псалтир»). Пом. 143 роки тому у 73 роки (нар. 26 листопада 1806 р.).

1902 • Лівай Стросс (Льоб Штраусс), американський підприємець німецького походження, творець перших "голубих джинсів". Пом. 120 років років тому у 73 роки (нар. 26 лютого 1829 р.).

1937 • Бессі (Елізабет) Сміт, американська співачка, "імператриця блюзу" ("St. Louis Blues", "My Man's Blues", "Dixie Flyer Blues", "I Ain't Got Nobody", "A Good Man is Hard to Find", "Poor Man's Blues"). Пом. 85 років років тому у 43 роки (нар. 15 квітня 1894 р.).

1939 • Отто Тітус Блаті, угорський інженер-електрик; винахідник електричного трансформатора, стабілізатора напруги, лічильника змінного струму, електродвигуна, турбогенератора. Пом. 83 роки тому у 79 років (нар. 11 серпня 1860 р.).

1945 • Бела Барток, угорський композитор ("Палац герцога Синя Борода"), піаніст, музичний фольклорист. Пом. 77 років тому у 64 роки (нар. 25 березня 1881 р.).

1952 • Джордж Сантаяна, американський філософ, представник критичного реалізму (Сенс краси, Інтерпретація релігії і поезії, Скептицизм і тваринна віра, Реалії буття). Пом. 70 років років тому у 89 років (нар. 16 грудня 1863 р.).

1964 • Зінаїда Павлівна Тулуб, українська письменниця (Людолови, В степу безкраїм за Уралом), перекладач. Пом. 58 років тому у 74 роки (нар. 28 листопада 1890 р.).

1973 • Анна Маньяні, італійська актриса ("Міраж", "Рожеве татуювання", "Рим — відкрите місто", "Мама Рома"). Пом. 49 років тому у 65 років (нар. 7 березня 1908 р.).

1990 • Альберто Моравіа, італійський письменник (Римські оповідання, Байдужість, Римлянка. Чочара). Пом. 32 роки тому у 83 роки (нар. 28 листопада 1907 р.).

2003 • Роберт Палмер, британський співак ("Hey Julia", "I Didn't Mean to Turn You On", "It Could Happen To You"). Пом. 19 років тому у 54 роки (нар. 19 січня 1949 р.).

2008 • Пол (Леонард) Ньюмен, американський кіноактор, лауреат премії «Оскар» ("Колір грошей" [1986]; "Лист у пляшці", "Дурних нема", "Оса", "Буч Кессіді", "Вердикт", "Паризький блюз"), режисер, продюсер, сценарист ("Рашель", "Гаррі і його син"). Пом. 14 років тому у 83 роки (нар. 26 січня 1925 р.).

2019 • Жак (Рене) Ширак, французький політик, мер Парижа (1977-86 рр.), прем'єр-міністр Франції (1974-76, 1986-88 рр.), президент Франції (з 1995 р.). Пом. 3 роки тому у 87 років (нар. 29 листопада 1932 р.).