Цей день в історії - 5 квітня

Цей день в історії - 5 квітня

95-й день року за Григоріанським календарем — до закінчення року залишилось 270 днів. Іменинники — Василь, Лідія, Никон, Пахом. У Південій Кореї відзначають День дерев.


Головні події 5 квітня

• Битва на Чудському озері, 1242

• Відкриття острова Пасхи, 1722

• Евакуація французьких військ з Одеси, 1919

• Справа Розенбергів, 1951


Всі події 5 квітня

56 до н. е. • В Луці відбулась урочиста зустріч римських триумвирів Гая Юлія Цезаря, Марка Ліцинія Красса і Гнея Помпея, на якій було підтверджено політичний союз, укладений у 60 році до н.е, — Цезарю ще на п'ять років продовжено термін управління Галлією, а з наступного року Красс і Помпей ставали консулами і отримували в управління Іспанію і Сірію, відповідно.


СЕРЕДНІ ВІКИ

1242 • Новгородські війська під керівництвом 22-річного новгородського князя Олександра Ярославовича (Невського) і при підтримці володимиро-суздальської дружини розбили на льоду Чудського озера лицарів німецького Ордену мечоносців (Лівонського).

1355 • Через дев'ять років після обрання його главою Священної Римської імперії Карл IV Люксембурзький вінчався у Римі імператорською короною. Син Іоанна Люксембурзького, а по материнській лінії — нащадок найдавнішої чеської династії Пржемисловичів, при хрещенні поіменований Вацлавом, виховувався при дворі короля Франції Карла IV Капетинга, чиє ім'я прийняв при конфірмації. Через рік після коронації Карл IV видав нове зведення законів Священної Римської імперії, яке з 1400 року стало іменуватись "Золотою буллою" і в якому було визначено склад курфюрстів — правителів окремих німецьких земель і князів церкви, що обирали імператора. У своїй основі "Золота булла" зберігала юридичну силу аж до 1806 року.

1453 • Турецький султан Мехмед II почав облогу Константинополя, який захопив через півтора місяця.

1614 • Як символ встановлення миру між англійськими колоністами селища Джеймстаун (колонія Вірджинія) і місцевим індіанським племенем поватан, Покахонтас, 19-річна дочка вождя племені, вийшла заміж за багатого плантатора Джона Рольфа. Наступного року у них народився син Томас, і у 1616 році подружжя переїхало до Британії, де "індіанська принцеса" Покахонтас була представлена королю Джеймсу I. У березні 1617 року вона померла, а Джон Рольф відбув до Америки, де загинув у 1622 році під час повстання індіанців. Томас Рольф отримав освіту в Англії і став одним із найвпливовіших жителів американської колонії Вірджинія.


НОВА ІСТОРІЯ

1772 • У Великдень до острова Рапа-Нуї, що знаходиться у Тихому океані за кілька тисяч кілометрів від Південної Америки, прибула голландська експедиція Якоба Роггевена. Названий на честь свята островом Пасхи, європейцями він почав колонізувуватись лише через кілька десятиліть, пережив занепад і демографічну катастрофу, яку вдалось зупинити лише на початку XX століття завдяки інтересу до культури «людей-птахів».

1794 • У Парижі за рішенням Революційного трибуналу страчено 35-літнього революціонера-якобинця Жоржа Жака Дантона. Дантон, міністр юстиції, голова Комітету громадського порятунку, виконавчого органу якобинської диктатури, був звинувачений у зв'язках з жирондистами та монархістами і гільйотинований за заклики до ослаблення терору. Разом з Дантоном бур страчений і його секретар Каміль Демулен.

1795 • В Базелі представники Французької республіки та Пруського королівства підписали мирний договір, за яким Прусія після 3-річної війни вийшла із загальнєвропейської атифранцузької коаліції, створеної в 1793 році за участю Прусії, Австрії, Великої Британії, Іспанії та Нідерландів.

1874 • У Відні пройшла прем'єра оперети Йоганна Штрауса «Летюча миша».

1895 • Англійський письменник Оскар Вайльд програв у суді справу по звинуваченню маркіза Куінсберрі в наклепі, которий, розгніваний дружбою свого сина, лорда Альфреда Дугласа, з Уайльдом, звинуватив останнього у гомосексуалізмі. Будучи у розквіті своїх творчих сил і слави, Оскар Уайльд був засуджений до двох років тяжких робіт.

1913 • Нільс Бор завершив статтю «Про будову атомів і молекул», що дала початок квантової теорії.

1916 • У 26 раунді поєдинку за звання чемпіона світу серед важковаговиків, що проходив у Гавані, американець Джесс Уіллард переміг нокаутом Джека Джонсона.

1919 • Після п'ятимісячного перебування на півдні України французькі окупаційні війська залишили Одесу, в котру увійшли радянські війська отамана Ничипора Григор'єва. Заплутавшись у місцевих політичних хитросплетіннях та не знайшовши порозуміння з іншими антибільшовицькими силами, союзники так і не допомогли побороти більшовизм у Росії й ганебно евакуювалися на батьківщину.

1933 • Міжнародний суд в Гаазі визнав Гренландію власністю Данії. На територію острова мала свої претензії Норвегія.


НОВІТНЯ ІСТОРІЯ

1943 • В складі Червоної Армії почала діяти добровільна ескадрилья французьких льотчиків "Нормандія". Наступного року за успішні дії під час форсування радянськими військами ріки Німан на той час уже полк отримав друге ім'я — "Німан" За роки Другої світової війни льотчиками "Нормандії-Німан" було збито близько 300 німецьких-літаків, а двоє французьких пілотів отримали звання Героя Радянського Союзу.

1945 • У відповідності з рішеннями Ялтинської конференції про вступ СРСР у війну проти Японії, Радянський Союз денонсував радянсько-японський пакт про нейтралітет.

1945 • Югославія і Радянський Союз підписали Договір про дружбу і ненапад, згідно з яким, радянські війська "отримували дозвіл на тимчасове входження на територію Югославії". Усвідомлюючи бажання Сталіна закріпитись на Балканах, керівник Югославії, партизанський лідер, генсек компартії Югославії Йосип Броз Тіто домігся включення у договір пункту про виведення радянських військ з Югославії "після завершення виконання ними оперативних задач". Цим він намагався забезпечити Югославії незавлежність як від СРСР, так і від західно-європейських країн, що йому врешті-решт і вдалось ціною фактичного розриву зв'язків з СРСР на початку 1950-х.

1945 • Уряд Національного фронту чехів і словаків, об'єднання шістьох антифашистських партій на чолі з соціал-демократом Зденеком Ферлінгером, що прибув з Москви до Кошице, фактично усунувши від участі лондонський Чехословацький уряд у вигнанні, оголосив про початок реалізації програми, яка серед іншого передбачала націоналізацію великих земельних угідь, ключових промислових підприємств та енергетичних компаній, конфіскацію власності зрадників, якими були означені "німці, угорці та їх приспішники", боротьбу з "банківськими, промисловими і сільськогосподарськими баронами".

1951 • Одностайним рішенням жюрі присяжник подружжя Юліус і Етель Розенберг були засуджені нью-йоркським судом до смертної кари за передачу Радянському Союзу американських секретних матеріалів щодо створення атомної зброї. Саме завдяки цій інформації в СРСР уже в 1949 році було проведене перше випробування атомної бомби. 19 червня 1953 року Етель і Юліус Розенберги були страчені на електричному стільці і стали першими цивільними американцями, засудженими до смерті за шпигунство.

1945 • На острові Тексел (Нідерланди) відбулось повстання 882-й піхотного батальйону вермахту «Цариця Тамара», що складався із радянських військовополонених грузинського походження. За короткий час острів був захоплений, вбито близько 400 німецьких солдатів. Однак берегові укріплення захоплені не були, і німецьке командування висадило на острів десант з 2000 піхотинців, які протягом двох тижнів придушили повстання. За час "грузинського повстання" загинуло близько 2 тисяч німців, 560 грузин і 120 місцевих жителя.

1955 • За станом здоров'я 80-літній Вінстон Черчілль подав у відставку з поста прем'єр-міністра Великої Британії. До 1964 року, за рік до своєї смерті, він залишався членом парламенту. 6 квітня новим прем'єром став Ентоні Іден.

1965 • Головними претендентками на перемогу під час вручення нагород Американської академії кіномистецтв були дві британки Еліза Дуліттл ("Моя прекрасна леді") і "Мері Поппінс". Перша стрічка була визнана кращим фільмом 1964 року і загалом здобула вісім "Оскарів", серед яких нагорода за кращу режисуру (Джордж Цукор) і за кращу чоловічу роль (Рекс Гаррісон). Джулі Ендрюс в ролі Мері була визнана кращою актрисою. Серед інших лауреатів були Пітер Устинов (краща чоловіча епізодична роль, "Топкапі") і Ліля Кедрова (краща жіноча роль другого плану, "Алексіс Зорба").

1970 • За рішенням керівництва СРСР останки Адольфа Гітлера і Єви Браун ексгумовані і кремовані в 11 км від Магдебурга.

1986 • Вибух на дискотеці La Belle (Західний Берлін), ініційований керівництвом Лівії. Від потужної бомби три людини — два солдати армії США і дівчина з Туреччини — загинули на місці, більше 250 осіб отримали поранення.

1989 • Уряд Польщі офіційно дозволив діяльність профспілкового об'єднання "Солідарність", оголошеного поза законом сім років перед тим.


НАШ ЧАС

1992 • Напередодні прийняття Верховним судом США рішення щодо конституційності закону штату Пенсільванія про обмеження прав жінки на здійснення аборту, у столиці країни Вашингтоні відбувся кількасоттисячний марш на підтримку повної легалізації абортів, здійсненої у 1972 році, коли Верховний суд постановив, що здійснення аборту є конституційним правом жінки на приватне життя і встановив термін, коли аборт може бути здійснений.

1994 • У Москві біля Краснопресненських лазень трьома пострілами снайпера убито 46-літнього кримінального авторитета Отарі Квантрішвілі, голову Фонду соціального захисту спортсменів імені Л. Яшина. Ні вбивця, ні замовники злочину знайдені не були.

1998 • В Японії відкрито міст над протокою Акасі, який з'єднує місто Кобе на острові Хонсю з островом Авадзі. Загальна довжина мосту — 3911 метрів, з центральним прольотом довжиною 1991 метрів. Міст Акасі двічі ввійшов у книгу рекордів Гіннесса: як найдовший підвісний міст, і як найвищий міст, тому що його пілони піднімаються на 297 м. Вартість моста склала близько 5 мільярдів доларів.

1999 • На вимогу ООН Лівія видала двох своїх громадян, звинувачуваних у підриві в 1988 році над шотландським містечком Локербі літака компанії Pan Am. У 2000 році вони постали перед міжнародним судом у Гаазі.

2000 • Компанія Netscape анонсувала вихід 6-ї версії свого популярного веббраузера.

2005 • У результаті гострої політичної кризи Аскар Акаєв склав з себе повноваження президента Киргизії після 15 років перебування при владі. Сьогодні він працює професором Московського університету, займаючи посаду головного наукового співробітника Інституту математичних досліджень складних систем.

2009 • Ракетою-носієм "Інха-2" Північна Корея запустила свій другий штучний супутник "Кванмьонсон-2", який за офіційними повідомленнями КНДР був виведений на навколоземну орбіту. За даними американських і російських космічних служб корейський супутник зазнав невдачі.

2014 • У столиці Панами з'явився перший у країнах Центральної Америки метрополітен. Протяжність гілки метро, яка з'єднує 13 станцій, складає 14 кілометрів і була збудована за 38 місяців.

2015 • Марія Музичук стала п'ятнадцятою чемпіонкою світу з шахів серед жінок, який проходив з 16 березня по 6 квітня 2015 року в Сочі (Росія).


Народились 5 квітня

1568 — †29 липня 1644 • Урбан VIII, папа римський (з 1623); покровитель мистецтв і наук; віддав до суду інквізиції Галілео Галілея та Томаззо Кампанеллу. 455 років з дня народження.

1588 — †4 грудня 1679 • Томас Гоббс, англійський філософ-матеріаліст; один з творців теорії суспільного договору і теорії державного суверенітету. 435 років з дня народження.

1622 — †22 вересня 1703 • Вінченцо Вівіані, італійський математик, фізик.

1649 — †8 липня 1721 • Еліу Єль, англійський торговець, губернатор Британської Ост-Індії, засновник Єльського університету.

1732 — †22 серпня 1806 • Жан Оноре Фрагонар, французький гравер і художник ("Натхнення", "Виграний поцілунок"); працював у стилі рококо.

1827 — †10 лютого 1912 • Джозеф Лістер, англійський хірург, засновник антисептики та асептики в хірургії.

1894 — †18 квітня 1977 • Дмитро Іванович Чижевський, український учений-енциклопедист, культуролог, філософ, дослідник української і слов'янської літератур.

1900 — †10 червня 1967 • Спенсер (Бонавентуре) Трейсі, американський актор, чотириразовий лауреат премії «Оскар», першим отримав двох "Оскарів" підряд ("Капітан Відвага" [1937], "Міські хлопці" [1938], "Доктор Джекіл і містер Хайд" [1941], "Батько нареченої" [1950]; "Тридцять секунд над Токіо", "Старий і море", "Цей божевільний, божевільний, божевільний світ", "Ребро Адама", "Вгадай, хто прийде на обід").

1908 — †6 жовтня 1989 • Бетт Девіс (Рут Елізабет Девіс), американська актриса, лауреат премії «Оскар» ("Небезпечний" [1935], "Ізабель" [1938]; "Все про Різдво"). 115 років з дня народження.

1908 — †16 липня 1989 • Герберт фон Караян, австрійський диригент, керівник Віденського і Західноберлінського філармонічних оркестрів, диригент Віденської опери, організатор Зальцбурзьких музичних фестивалів. 115 років з дня народження.

1916 — †12 червня 2003 • (Елдред) Грегорі Пек, американський актор, лауреат премії «Оскар» ("Убити пересмішника" [1962], "Мобі Дік" [1956]; "Римські канікули", "На останньому березі", "Ключі від царства", "Сніги Кіліманджаро", "Золото Маккени").

1920 — †24 листопада 2004 • Артур Хейлі, американський письменник ("Аеропорт", "Готель", "Перевантаження").

1937 • Колін Пауелл, американський генерал, голова Об'єднаного комітету штабів під час операції "Буря в пустелі" (1989-93 рр.), державний секретар в адміністрації Джорджа Буша-мол. (з 2001 р.); перший афро-американець, що зайняв вищий військовий і другий цивільний пост у США.

1942 • Пітер Гріневей, британський кінорежисер («Ейзенштейн в Гуанахуато», «8,5 жінок», «Контракт кресляра», «Живіт архітектора», «Кухар, злодій, його дружина та її коханець», «Книги Просперо», «Зет і два зеро»), письменник, сценарист і художник.

1950 • Агнетта (Осі) Фельтскуг, шведська співачка, солістка групи ABBA ("SOS", "Fernando", "Dancing Queen"), соло: "Can’t Shake Loose".

1962 • Кірсан Миколайович Ілюмжинов, російський бізнесмен, політик, меценат, президент Республіки Калмикія (1994-2010 рр.), президент Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ, з 1996 р.).

1976 • Фернандо Морієнтес, іспанський футболіст ("Реал" Мадрид).

1978 • Арно Турне, французький велосипедист, чемпіон Олімпійських ігор (2000). 45 років з дня народження.


Померли 5 квітня

1794 • Каміль Демулен, французький журналіст, активний учасник Великої французької революції. Пом. 229 років тому у 34 роки (нар. 2 березня 1760 р.).

1794 • Жорж Жак Дантон, один з засновників Першої французької республіки, співголова клубу кордельєрів, міністр юстиції за часів Французької революції, перший голова Комітету громадського порятунку. Пом. 229 років тому у 35 років (нар. 26 жовтня 1759 р.).

1842 • Шуджа-шах, 5-й, останній, правитель Дурранійської імперії (1803-09 рр.), емір Афганістану (1839-42 рр.). Пом. 181 рік тому у 57 років (нар. 4 листопада 1785 р.).

1923 • Джордж (Едуард Стенхоуп Моліно Герберт) Карнарвон, британський єгиптолог; керівник експедиції, в ході котрої Говард Картер знайшов гробницю Тутанхамона. Пом. 100 років років тому у 57 років (нар. 26 червня 1866 р.).

1959 • Ромуло Гальєгос, венесуельський письменник («Донья Барабара», «Соломинка на вітрі»), просвітитель, президент Венесуели (1948). Пом. 64 роки тому у 75 років (нар. 2 серпня 1884 р.).

1964 • Даглас Макартур, американський військовий діяч, гереал армії США, командувач союзницьких військ на Далекому Сході під час Другої Світової війни. Пом. 59 років тому у 84 роки (нар. 26 січня 1880 р.).

1975 • Чан Кайши, китайський політик, генералісімус, керівник Гоміньдану (1927-49 рр.), президент Китайської Республіки (1927-49 рр.), президент Китайської Республіки Тайвань (1949-75 рр.). Пом. 48 років тому у 88 років (нар. 31 жовтня 1887 р.).

1976 • Говард Робард Х'юз, американський підприємець, інженер, піонер авіації. Пом. 47 років тому у 71 рік (нар. 24 грудня 1905 р.).

2005 • Сол Беллоу (Соломон Белорус), американський письменник, Нобелівський лауреат (Дарунок Гумбольдта [1976], Герцог, Планета містера Саммлера). Пом. 18 років тому у 90 років (нар. 10 червня 1915 р.).

2008 • Чарльтон Хестон, американський кіноактор, лауреат «Оскара» (Бен-Гур [1959]; В пащі безумства, Десять заповідей, Планета мавп, Антоній і Клеопатра, Правдива брехня). Пом. 15 років років тому у 84 роки (нар. 4 жовтня 1924 р.).

2011 • Барух Блумберг, американський біохімік; відкрив антитіла гепатиту, лауреат Нобелівської премії. Пом. 12 років тому у 86 років (нар. 28 липня 1925 р.).