"Цей гордий народ - малороси" - Елена Кудренко

"Цей гордий народ - малороси" - Елена Кудренко

1. - Машка, там сусід просить позичити грошей!
- Скільки? - Машка відривається від приготування обіду і витирає руки.
- Та все, що у нас є, всі запаси.
- Це виходить, ми дах полагодити в цьому році не зможемо.
- Так сусідові ж треба. А то, що він п'яний сина нашого збив, так нічого. Поховали, відспівали і пора миритися. Сусід все-таки ...
- Ну, ти знаєш, де гроші лежать. І передай сусідові від мене привіт. Може, город йому скопати? Треба йому допомогти, а то він один, і собаки.
- І баби якісь, міняються.
- Та то не наше діло. Неси гроші!
2. - Пап, я не винна. Він сам напав на мене! Я ніяк не спровокувала, клянусь! Мені ця робота дуже потрібна, ти ж знаєш. І дітей годувати треба ...
- Винна, винна. - Мотає головою. - Дура ти, Вєрка! Сама і винна - хто ж іще, як не баби. Одні біди від вас. А начальник твій нормальна людина, нічого перед ним було дупою вертіти!
- Пап, я клянусь, я нічого ... - Схлипує.
- Ну, ти завтра піди до нього в кабінет і вибачся.
- Я ?!
- Ти. Скажи: вибачте мене, Михайло Олексійович. Я більше не буду.
- Так я ж нічого ... Я дійсно НЕ винна !! Це я - жертва !!!
- Дура ти, Вєрка. Все життя живеш і проблеми нам всім влаштовуєш. Ну за що мені це, невже я в чомусь провинився перед Богом? .. Іди вже!
3. - Сонечко, ми куди цього літа? - Томно кліпає віями.
- В Крим.
- До бабці твоєї? Вона ще не померла?
- Не знаю. Причому тут бабка? До друзів поїдемо, відпочинемо. В Ялту. Пам'ятаєш Мамонтова? Ну, того, який моряк?
- З Пітера? А він в Криму вже?
- Так, кликав у гості.
- Так а бабка твоя?
- У бабки землю відібрали. Сказали, її ділянка потрібна Міністерству оборони. Взяли і відібрали. Але ти знаєш, це не мої проблеми. Щас змотаю в Одесу, заберу товар, відкладемо грошей на літо.
- І махнемо відпочивати? В Ялту?
- В Ялту!
... І ось ця безпринципність - це те ж саме, як вони закрили очі на війну. На вбивтва росіянами наших людей. На мародерство "визволителів"на Донбасі. На те, що нам нав'язують якусь вину, начебто це ми самі в усьому й винні. І що не треба кордонів, давайте дружити, як раніше.
І не має для когось значення, що сина вбили, доньку зганьбили, бабцю залишили без даху над головою.
А що, хіба не так? ..

Loading...