"Цей ІПСОшний трюк українцям непогано відомий" - Карл Волох

"Цей ІПСОшний трюк українцям непогано відомий" - Карл Волох

Його творчо розвивали московити в нас із 2014 до 2022 і, зрештою, використали як привід для великої війни. Але найбільше він застосовується щодо Ізраїля (починаючи з 1967 року).

Не знаю, як його (цей трюк) називають теоретики спецпропаганди, моя власна назва - «шіфт (shift) Давида з Голіафом». Механізм його дії розрахований на те, що в сторонньому конфлікті пристойна людина інстинктивно бере бік слабшого (Давида). Тому, достатньо було підмінити в конфлікті величезний арабський (чи навіть і мусульманський) світ, котрий своєю переважною частиною відкидає право Ізраїля на існування (саме навколо цього й точиться боротьба), маленьким палестинським народом - і симпатії вільного світу останньому були гарантовані.

Парадокс у тому, що на першому етапі (після створення Ізраїля) цей світ у визначенні, хто Давид, а хто Голіаф, не сумнівався. Але з 1967 року, коли за справу взявся КГБ СССР, ситуація змінилася докорінно (кому потрібні докази - читайте книги генерала румунської розвідки Йона Міхая Пачепи).

Щоб довести цю історію до апогею, використані ще три іпсошні прийоми.

Перший - щоб надати претензіям арабів на біблійні землі Ізраїля, Іудеї, Самарії та Ґази історичності, їх, за рекомендацією КҐБ, перестали називати арабами, а лише палестинцями, хоча до історичних палестинців (у Біблії - філістимлян) вони жодного відношення не мають.

Друге - технічне пересмикування в територіальному питанні. Я впевнений, що більшість європейців, підтримуючи лозунг «free Palestine!” навіть не здогадуються, що араби, котрі його озвучують, мають на увазі територію, котра мала цю назву до 1948 року, включаючи весь Ізраїль.

Третє, котре витікає з першого - просування як беззаперечного концепту права палестинців на власну державу. Навіть якщо не брати конкретні актуальні обставини (Газа з 2005 року є фактично самоврядною - подивіться, до яких наслідків це призвело - К.В.), араби вже понад 20 разів використали своє право на самовизначення й суверенітет. Тобто, право на свою державу палестинців обгрунтоване не більше, ніж «народу Донбасу».

Зрештою, як я й казав, ці обкатані в Ізраїлі технології московити застосували і в Україні («ісконно русскій Крим», «Новороссія», «бомбят Донбасс», «права народа Донбасса» тощо.

П.С. Це тільки один аспект потужної антиізраїльської пропаганди. Але, як на мене, базовий. І дуже актуальний для українців