Думав, що мене вже складно чимось здивувати в українській освіті, але результати ЗНО цього року вразили.
Майже половина (47.5%) школярів не знає, в якому місті розташована будівля, що зображена на картинці. 30% учасників тестування вважають, що Україна є федерацією, конфедерацією або союзною державою. Лише 16,8% учасників знає, що за літописною легендою князь київський Володимир Святославич у 988 році обирав нову релігію з-поміж християнства, ісламу та іудаїзму. При тому, що іншими варіантами відповідей були: "індуїзм", "буддизм", "даосизм" та "конфуціанство".
65% учасників тестування з української мови та літератури не побачили лексичну помилку у словосполученні "на наступній неділі". Лише 20% школярів змогли правильно визначити, що серед слів "позначка, центнер, довідник, каталог" наголос на другий склад падає саме у слові "довідник".
69% учасників не змогли знайти найбільше значення функції за наведеним графіком. 48% учасників тестування з математики не змогли скоротити дріб (2а +2)/2.
56% учасників не знають, що сила вітру залежить від різниці атмосферного тиску. 38,8% учасників вважають, що меншу кількість сумарної сонячної радіації в західних областях
України порівняно з розташованими на тих самих широтах східними областями зумовлює менший кут падіння сонячного проміння. Правильний варіант "більше хмарних днів протягом року" обрало лише 37,3% школярів.
На запитання "«Авіалінії Антонова» здійснюють понад 35 % перевезень великогабаритних і надважких вантажів на світовому ринку, є офіційним перевізником ООН. Що зумовлює високу конкурентність цієї компанії?" лише 28,3% учасників дають правильну відповідь "парк унікальних транспортних літаків українського виробництва". 36,3% вважають, що це пояснюється "світовим лідерством компанії за кількістю вантажних і пасажирських літаків", 20,4% бачать першопричиною "вигідне розташування бази авіакомпанії в столичному регіоні"!
Перед нами чергові свідчення катастрофи української освіти. Це більше не гучні слова чи спекуляції – це факт, який зафіксовано на ЗНО. В описаних вище результатах мова йде не про якісь рідкісні факти чи специфічні навички, а про базові знання і логіку. Що ще потрібно, щоб нарешті визнати освітню прірву, перед якою опинилася країна, і почати справді радикальні реформи?