"- Раз Ипполит Матвеевич сказал – дело святое. И, надо полагать, ждать нам осталось недолго. Как все это будет происходить, нам и знать не надо"
Мене не турбує критика армії, бо це цілком нормально у демократичному суспільстві (хоча на час війни варто б трохи вмиакти самоцензуру).
Але коли критика перетворюється у масове цілеспрямоване шкідництво і стає інструментом для противника - вона починає мене турбувати.
Коли блогери, які ще вчора були "експертами" з криптовалюти, розповідають, як командувати бригадами - це неправильно.
Коли депутати, які мають займатися законотворчістю, лізуть в кадрову політику армії - це неправильно.
Коли офіцери запасу, які втікли від можливої мобілізації, їх підтримують - це неправильно.
Коли "лідери думок" можуть написати пост проти будь-якого (!!!) командира і тим самим створити йому купу проблем - від купи перевірок до зняття з посади - це неправильно.
Розумієте, кожен має відповідати за свої слова та дії. І якщо ти звинувачуєш у чомусь певну людину, то або доводь це фактами, або відповідай в суді за наклеп.
Не повинно бути такого бардаку у воюючій державі, НЕ ПОВИННО!
І якщо воно є з мовчазної згоди органів влади - то це не випадковість, а системна політика, спрямована на дискредитацію армії під час війни.
