Питання, відповідь на яке з розряду: "і хочеться, і колеться". І воно висітиме над російськими олігархами, мов дамоклів меч, доти, доки, на мою думку, волос лусне природним чином або ж у висліді якогось несподіваного зигзагу історії.
Марк Фейгін в ефірі Еспресо спробував відповісти на це запитання, але його відповідь зводиться до тієї ж таки невизначеності. "Герасимов чудово знав стан власної російської армії та розумів чудово, чим закінчиться військова підтримка України, її Збройних Сил з боку Заходу для цієї війни. І тому це незадоволення викликано тим, що вони не хочуть програти… По-друге – втратити армію, тобто їхній бізнес, великий, гігантський, багатомільярдний бізнес. Вони ж усі мільярдери. Гігантські, якісь шалені гроші, що не снилися навіть жодному з радянських генералів… Їх підвели під ситуацію війни, де питання не про заробити чи не заробити, а про жити чи померти, жити чи опинитися у в’язниці. Навіщо їм це, заради чого? Вони так добре жили".
Оцінка Фейгіна стосується тільки військових. Інші ж, "цивільні" олігархи" також перебувають у стані невизначеності. Зокрема тому, що більшість з них нажили свої статки під час правління "кремлівського пахана", і, вочевидь, отримали від нього певні гарантії. Бо наївно було б сподіватися на процвітання бізнесу у зоні неписаних законів і "понятій" без згоди на те головного "капо". Тож раптове зникнення Путіна стало б прямою загрозою для мільярдерів Росії.
З іншого боку, всі ці дерипаски, фрідмани, абрамовичі, тінькови чудово розуміють, що Путін – токсичний, що саме він, збожеволілий на ідеї відновлення імперії, завів усю країну у пастку міжнародного ігнору та санкцій. Результати останніх щойно даються взнаки, а що буде потім з російською економікою – відомо тільки Господові Богу або американській Резервній Системі. Персональні ж санкції проти пташок "з гнізда Путіна" вже позначилися не тільки на матеріальному, але й моральному здоров'ї вчорашніх "сильних цього світу".
Більшість олігархів нажили свої статки під час правління "кремлівського пахана", і, вочевидь, отримали від нього певні гарантії. Бо наївно було б сподіватися на процвітання бізнесу у зоні неписаних законів і "понятій" без згоди на те головного "капо"
Інше застереження, яке тримає Путіна при владі, і яким сам Путін вправно маніпулює, — розуміння того, що звичного для Росії "транзиту влади" не буде. Тобто не слід очікувати "мирової угоди" на кшталт новорічного подарунка Єльцина, який вказав пальцем на свого наступника і велів усім слухати й виконувати волю сірого кагебіста. Не буде й чергової гри "хто президент?", як це трапилося свого часу з Медведєвим. А без "транзиту", - і всі це добре розуміють, - на Росію чекає чергова "смута". Цього разу вона, вочевидь таки, не обмежиться "болотними площами" чи окремими регіонами. "Смута" буде всеосяжною і годі прогнозувати, якою вийде з неї сучасна крихка конструкція під назвою "Російська Федерація". І чи залишиться вона на мапі світу взагалі.
Звичного для Росії "транзиту влади" не буде. Тобто не слід очікувати "мирової угоди" на кшталт новорічного подарунка Єльцина, який вказав пальцем на свого наступника і велів усім слухати й виконувати волю сірого кагебіста
І військові, і цивільні еліти Росії з "тремтінням і шоком" стежать за розвитком зовсім нового тренду, який вже дехто поквапився обізвати "кримінальною революцією". Йдеться про посилення впливу на "вождя" власника ПВК "Вагнер" Євгенія Пригожина. "Кухар Путіна" цього разу заварив кашу із залученням і фактичною легалізацією тисяч ув'язнених за тяжкі та особливо тяжкі злочини. Він виправдовує це потребою посилення армії, яка, на думку новоявленого стратега, зазнає поразок в Україні через бездарність військовиків. Ідея, схоже, сподобалася Путіну, який погодився на формування Вагнера 2.0. Але цього разу "камандіром" призначено не якогось там Пригожина з двома судимостями, а "матьорого вора в законі" Армена Саркисяна ("Горлівського").
Зрозуміло, у випадку форс-мажору (тобто раптової смерті Путіна) ці два угруповання, та ще кілька схожих приватних армій (зокрема того ж таки Газпрому) стануть силовими інструментами для захоплення та утримання влади своїми господарями. І "ніжні душі" російського олігархату не можуть дурити себе перспективами "розкуркулення", точніше звичного для Росії мародерства за большевицьким зразком. Принаймні, Пригожин вже й не приховує своїх бажань пообдирати надто багатих, мов липку, натякаючи на те, що варто було б поділитися награбованим у простого народу з армією.
І військові, і цивільні еліти Росії з "тремтінням і шоком" стежать за розвитком зовсім нового тренду, який вже дехто поквапився обізвати "кримінальною революцією". Йдеться про посилення впливу на "вождя" власника ПВК "Вагнер" Євгенія Пригожина
Тому російські "еліти" наразі більше схиляються до збереження статус-кво, яким би неприємним він не був. Вони чудово розуміють фатальність усіх варіантів, вони не мають ілюзій ні щодо результату українсько-російської війни, ні щодо ціни, яку вони будуть змушені заплатити за цю та інші авантюри Путіна. Питання лише у тому, кому доведеться платити – Україні за репараціями та контрибуціями, чи "яструбам" з вчорашніх гопників, які правитимуть тим, що залишиться на уламках Росії.
З усього видно, що наразі олігархи "розслабилися та отримують задоволення". Бодай від того, що наразі живі.
