Трохи історії. Напередодні парламентських виборів 2019 року, партія «Слуга народу» зробила комунікаційний крок назустріч українському бізнесу та уклала з ним Меморандум про ТОП-10 пріоритетів українського бізнесу. До нього приєднались коаліції, які представляють понад 100 бізнес-асоціацій, що об’єднують майже 40 тисяч підприємств і компаній різних галузей економіки. Меморандум став програмним документом, що містить 17 ключових напрямків та які включили до себе 71 найбільш важливе питання для українського бізнес-середовища.
З того часу, здійснюється незалежна щорічна оцінка стану реалізації Меморандуму. Третій за чергою Звіт про стан виконання ТОП-10 пріоритетів українського бізнесу охоплює парламентський рік за період 2021-2022 рр., протягом якого було прийнято багато важливих законів (дивись П’ять найбільших успіхів та невдач економічних реформ).
Вперше за чотири роки моніторингу спостерігалась певний відкат реформ (негативна річна динаміка) за окремими напрямками, а саме «Інституційна реформа податкових органів та митниці», «Створення єдиного аналітичного правоохоронного органу з комплексної протидії економічним та фінансовим злочинам», а також «Збереження спрощеної системи оподаткування для розвитку малого бізнесу» та «Розширення сфери фіскалізації виключно на ризикові категорії платників» (всі вони знаходяться у ТОП-5 поразок). Водночас нульові результати виконання мають п’ять завдань, зокрема «Реформа процедури адміністративного оскарження (перегляд скарг платників податків на рівні Мінфіну)», «Підвищення експертності при аналізі регуляторного впливу нормативних актів та забезпечення максимальної участі зацікавлених сторін на етапі їх формування», «Перехід від солідарної до багаторівневої накопичувальної пенсійної системи» та «Визначення кросс-галузевих монополій на ринку вугілля та електроенергії». З іншого боку, 7 з 34 Ключових завдань для реформування країни та один з Десяти пріоритетів бізнесу (а саме «Безпаперові технології») мають 100-відсоткове виконання.
На перший погляд, показники дуже помірні. Але, маю нагадати, що, по-перше, триває війна, а дія Меморандуму ще триватиме у часі, а по-друге, наприклад, надважливу Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, яку ратифіковано у 2014 році, станом на початок поточного року ми виконали лише на 68%. Тому, отриманий трирічний результат (майже 70% виконання) можна вважати вкрай непоганим, переконливим свідченням того, що реформи в Україні все ж таки тривають, а комунікація між владою та бізнесом є можливою та може бути не лише контрпродуктивною.
Безперечно, що у цей нелегкий військовий час у бізнеса з’явились нові виклики та проблеми, тож ключові пріоритети реформ нарази мають бути оновлені. В першу чергу у оновлених пріоритетах мають бути швидке відновлення економіки, поява прозорих механізмів відшкодування збитків від війни, зокрема через страхування воєнних ризиків, створення прозорого механізму для розподілу міжнародної допомоги, відмова уряду від збільшення податкового та адміністративно тиску на бізнес. Ще одним надважливим завданням повинно стати перезавантаження Бюро економічної безпеки та деяке «пожвавлення» реформ митниці та податкової служби, а, головне, необхідно продовжувати на основі радикальних реформ війни вибудовувати постійну фіскальну модель, що стане однієї з найбільш комфортних і конкурентних податкових систем у світі. Саме мінімальні регуляції, невелика кількість податків (їх потрібно скорочувати) та помірне податкове навантаження може стати справжнім драйвером економічного форсажу України.
