Звісно, вже нічим не можна прикрити той факт, що поточна ситуація в нашій економіці просто кепська. І люди хочуть знати правду, і вони не бояться її впізнавати. Тому сьогодні дуже важливо оголювати головну істоту наших проблем.
Насамперед тому, що у нас в Україні немає надефективних політиків, які б мали економічне мислення і чудово знали устрій нашого суспільства, могли б легко пересуватися в соціумі, як, наприклад, гарячий ніж у маслі. Вони не пишуть розгорнутих аналітичних статей, з яких можна було б дізнатися про їхню систему поглядів. І жоден політичний лідер досі не зміг запропонувати українському суспільству хоч щось, що відповідало б винаходу чи навіть простій новації щодо виходу з економічної кризи.
На жаль, вважаю, й надалі ми не побачимо витончених, ефективних та гармонійних політичних ходів щодо виходу із найскладнішої кризи в Україні. Водночас повз держбюджет гроші залітають у тіньову економіку та офшори. І це при тому, що вже вичерпані не лише ресурси підтримки нашої економіки з боку США та ЄС, а й бюджетні можливості країни виявилися виснажені набагато швидше, ніж передбачалося.
Ну і що далі ми робитимемо? Знайомі експерти все частіше почали замислюватися: «А чи зможуть політичні важелі якось допомогти виходу із цієї системної економічної кризи?». Однак поки що бачимо лише те, що наші політики категорично відмовляються навіть обговорювати особливості цієї кризи. І це не просто так. Це певною мірою «природна» ситуація в Україні. Адже якщо «Слуги народу» почнуть переходити до серйозного обговорення кризи, то вони мають сказати відверто вголос: «Ми серйозно помилялися, і тепер ви, українці, житимете значно гірше».
Але сучасний український політик так сказати не зможе. Щоправда, доки він не знайде причини, на які всі свої прорахунки та помилки можна буде списати. І зараз нардепи та міністри говорять приблизно так, мовляв, ми все робили правильно, ми вже майже вийшли з кризи, але різні вороги не дозволили… А далі, гадаю, не важливо, тож усі розуміють сенс закінчення цієї фрази. Також переконаний, що і надалі політики максимально ускладнюватимуть нам вільне суперництво ідей та концепцій порятунку економіки України.
