Епідемія КОВІД-19, яка вивела Україну в число європейських лідерів, на превеликий жаль, за рівнем захворюваності, змінила наше життя. Світ вже ніколи не буде таким, як раніше. Обличчя ховаються під масками, люди поділилися на два ворожі табори: про- та анти- вакцинаторів, які ненавидять одне одного, кількість померлих в рази перевищила втрати на війні, економіка руйнується, державний апарат демонструє повне безсилля, а постепідемічні прогнози хіба не гірші за епідемічну реальність. Як у цих умовах жити, зберігаючи ясний розум та дещицю оптимізму? Як сприймати людей? Як читати соцмережі?
У нашому світі немає нічого нового . Все вже колись та було. Кожен із нас чув чи казав подібні фрази, які звуться софізмами. А проте навіть у софізмах є доля правди, особливо коли вони стосуються людської психології, адже сорок тисяч років, які прожив на землі вид гомо сапієнс сапієнс – надто малий період для істотних біологічних змін. І якщо наші предки дали собі ради з епідеміями минулого, значить і ми впораємося та врешті повернемося до нормального життя.
