"Чому Дудаєв це бачив, а ми не бачили?" - Олена Кудренко

"Чому Дудаєв це бачив, а ми не бачили?" - Олена Кудренко

Все ж істина - "хочеш миру, готуйся до війни"? Більше ніж виправдана в наших реаліях.

Але я зі своєї сходинки далеко не історика чи політика бачу деякий цугцванг.

Друга Світова дала розуміння, що нас використали. Нами стримували похід фашистів на (хай бог милує) Ма-а-скву, святая святих. Нами затикали дірки на безкрайніх просторах чиєїсь "матушкі". Вже з 1991 року ми мали би готуватися до війни з Росією, маючи історичну пам'ять та самоповагу. Але це розуміла меншість, яку не обрали до влади. Натомість обрали того, хто підіграв більшості в намірах "дружити".

Після Чеченських війн ми мали би готуватися до війни. Після Афганістану. Після Молдови і Грузії. Єдиний Порошенко отримав каденцію ВЖЕ під час війни, яка почалася, там як не крути, - ти вже у вогнищі, що палає, та витягаєш жолуді (пардон, каштани наче) голими руками. Бо більше нічим. Всі інші мали готуватися до війни.

Мали. Мусили.

Дудаєв сказав, що "Украіна єщє схлєстнєтся с россієй" - сказав давно. І ці слова виявилися пророчими. З усіх сусідів росії саме ми мали потенціал "схлєстнуться". Не бути поглиненими, не капітулювати, не мовчки з'їсти перехід під протекторат Ма-а-сквы - а саме вступити в бій. Чому Дудаєв це бачив, а ми не бачили?

І в чому ж цугцванг, або ж деяка безвихідь: хвороба суспільства. Спочатку ти окупований радянщиною та формуєшся як раб. Наївний раб, до того ж, бо не пручаєшся, а вважаєш їх братами. А потім, щоб вилікувати тебе і те, що ти наробив з економікою, армією, інформаційним простором - США змушені виділяти тобі гроші. На реформи. Тобто лікування хвороби, насадженої радянщиною, коштує дуже дорого.

Інша проблема в тому, що тепер ми проводимо наступні експерименти - байдужість, зневагу до бійців, "а чєго я должєн?", "когда ужє контрнаступ, я заєб...лась тут, в Турции, Польшє (і т.п.) сідєть"... Яйця по 17 грн, барабани, оздоблення літаків для влади... А потім знову нам потрібно буде це лікувати, комусь наступному, і це також буде коштувати дуже дорого. Кожна запроваджена реформа - це шалені зусилля, кропітка робота та кошти. Ламати - не будувати, чи не так?

І куди вже там готуватися до війни, коли ми хворі в більшості своїй? І як з цього кола вийти?