Починалось це у 80-их коли японська економіка стрімко завойовувала ринки США та Європи. На автомобільному ринку тоді безумовним лідером була компанія Дженерал Моторс, яка контролювала 50%. І аж тут на ринку зʼявляться компанія Тойота, яка поступово починає віджимати ринок в GM. Причому цікавим моментом було те, що у 80-их роках в GM працювало 800 тис. працівників і вони виробляли 8 млн авто, то Toyota маючи лише 65 тис працівників виробляла - 4,5 млн авто. Тобто, у GM випуск на одного працівника складав 10 авто в рік, а Тойота випускала майже 70 авто на одного працівника.
Ну і звичайно, GM почали аналізувати причини успіху Тойоти. Для розуміння, вони настільки серйозно підійшли до питання вивчення бізнес-моделі конкурента, що разом з Тойотою відкрили New United Motor Manufacturing, Inc (NUMMI). І згодом прийшли до висновку, що секретом успіху японців є абсолютна протилежна модель бізнесу. Тобто, там де Дженерал Моторс намагався тримати у власній структурі максимум бізнес-процесів, то японці зуміли побудувати надійну систему постачальників, які їм постачали ці деталі «just in time». Знову ж таки, це була лише здогадки GM.
І приблизно в автоіндустріі почала формуватись нова бізнес-модель, яка полягала в передачі бізнес-процесів на аутсорсинг. Спочатку зміни торкнулись постачальників деталей та компонентів. Пізніше, аутсорсинг торкнувся і бізнес-послуг. Для чого їм було тримати величезні штати фінансисистів, юристів, маркетологів, логістів, айтішників, якщо ці напрямки можуть закривати незалежні компанії? Плюс в світі почав розвиватись ще один різновид аутсорсингу - офшоринг, який передбачав перенесення виробництва в інші країни, такі як Китай.
Ще одною причиною розвитку аутсорсингу полягала в тому, що з часом техніка ставала все складнішою. І часто виробники деталей за рахунок концентрації на одному продукті, почали обганяти в якості аналогічні структурні підрозділи великих корпорацій, які повільніше приймали рішення щодо конкретних специфічних напрямків. В секторі послуг аналогічно. Маркетингові, аудиторські, юридичні компанії могли надавати якісніші послуги ніж власні штати цих фахівців.
Ще одним фактором змін було те, що навіть виробничі компанії, які зберігали певне виробництво, почали більше уваги приділяти сервісному обслуговуванню. В сучасному світі цей метод ще більше еволюціонував. І такі компанії як Apple чи Tesla почали розглядати свої продукти як розумні системи, в які додатково можна зашити платні послуги.
І в свою чергу цей тренд не просто змінив бізнес. Він привів до структурної перебудови промисловості. І те що раніше рахувалось як одна галузь виробництва, розділилось на виробничу та сервісну складову.
Тому я часто наголошую, що зростання сектору послуг в світі і зменшення долі промисловості не можна вважати деіндустріалізацією. Просто галузь дуже змінилась з середини і ось цей момент важливо розуміти.
