Знаєте чому маючи власні технології ракетобудування та літакобудування в Україні не створили власну далекобійну зброю?
Бо за всі роки незалежності в Україні так і не навчились інвестувати в майбутнє.
Бо саме слово «інвестиція» в Україні значить лише можливість купити дешевше і продати дорожче. На цьому принципі побудована стратегія залучення іноземних інвестицій. На цьому побудована стратегія приватизації.
А я маю на увазі зовсім іншу інвестицію. Інвестицію не з ціллю отримання прибутку, а з ціллю отримання стратегічної переваги.
Нажаль, більшість чиновників цих речей не розуміє. Всі вони націлені виключно на комерційний підхід. І тому жоден з них ніколи не розумів важливість інвестицій в технології. Не для того щоб їх потім продати. А для того щоб країна отримала якусь нову спеціалізацію і галузь економіки.
Навіть багато хто з моїх читачів може запитати: а який сенс інвестувати в технології, якщо вони не приносять прибутку?
Приведу аналогію. R&D-підрозділ це збитковий напрямок бізнесу, але без інвестицій в дослідження та розробки, компанія не зможе випускати нові технологічні продукти і згодом програє конкуренцію тим, хто інвестує в R&D. Аналогічно держава. Якщо не буде інвестувати в науку та технології, то вона не зможе конкурувати з іншими технологічним державами.
Приведу більш наглядний приклад. Створення НАСА та інвестиціі в космос зі сторони уряду США через декілька десятків років дозволили приватним компаніям виводити свої супутники на орбіту і використовувати космос в якості інфраструктури. Аналогічна історію з мікрочіпами, які з’явились через гонку в ракетних технологіях між США та СРСР. Аналогічно інтернет, який взагалі так і не став комерційною технологією.
Якщо повернутись до прикладу ракетних технологій, то цей напрямок не розвивався не тільки тому, що нам хтось забороняв це робити.
А тому, що держава ніколи не інвестувала в технології! Заради інтересу спитайте у якогось топ-чиновника чи політика, чи можна виділити на розвиток крилатих ракет 1 млрд. На вас подивляться як на ідіота, який не розуміє базових принципів будь-якого бізнес-проекту. Для них це втрати, які ніколи себе не окуплять. В цьому й проблема.
Тому в нас нема ніяких державних програм і інвестицій в цьому напрямку. А розробку того ж самого ОТРК Грім-2 нам профінансували саудити. Про що тут говорити, якщо навіть відомий Нептун з’явився тільки тому, що в КБ Луч був толковий менеджер, який інвестував гроші компаніі в цю розробку. І йому пощастило що розробкою заціквилась держава. А от іншими його пропозиціями як ударний безпілотник та ППО, не зацікавилась.
