Одна моя продвинута випускниця гімназії з педагогічною освітою, яка чкурнула зі школи, відповіла мені на це запитання дуже просто.
Вікторе Володимировичу, ну ви ж самі нам на риториці цитували Уоррена Баффетта: «Якщо ви перебуваєте на судні, яке постійно протікає, правильніше спрямувати зусилля на пошук нового судна, а не на латання дірок».
Що їй відповісти?! Шукаю нову цитату, яка б її надихнула до праці в школі.
P.S. Усвідомлення громадською думкою сьогоднішньої ситуації в освіті як проблеми не відповідає ні її масштабам, ні загрозам, які вона нам несе. Сталася катастрофа («Титанік» старої освіти з пропоротим айсбергом цифрової епохи корпусом ось-ось потоне), а ми замість того, щоб розпочинати операцію з порятунку пасажирів та екіпажу, продовжуємо вирішувати проблеми: латати дірки судна, яке приречене втонути.
Для того, щоб мінімізувати втрати, слід визнати, що стару пострадянську систему освіти врятувати неможливо та й не потрібно. Тож, треба діяти відповідно до усвідомлення того факту, що ми знаходимось у ситуації катастрофи. Спускати «шлюпки» на воду і гребти до незвіданих берегів нової освіти України.
