Наші сучасні поразки запрограмовані в минулому. Ми прирікали себе на поразки кожного разу, коли питання культури і освіти вирішували за залишковому принципу. Навіщо жалітися на the виборця, якщо ми відмовилися створення школи, яка б творила українця, а не просто аморфного мешканця планети?
А ще про відповідальність тих, хто створює контент - ЗМІ в першу чергу. Адже в дилемі, що є первинним : "глядач хоче бачити" чи "медіа вирушють, що глядач ПОВИНЕН бачити" , той, хто воліє виховувати і міняти аудиторію, обере непопулярне ДРУГЕ, а той, хто хоче просто зрубити бабла, стоятиме за ПЕРШЕ.
Ми надто багато речей пропускаємо повз себе, тоді як про них точно Є СЕНС замислитися.
