Не надто гарно цітувати себе самого. Та позаяк Юлію Тимошенко в нас назвали "єдиним политичним кіборгом України" - варто нагадати людству, про єдиний випадок дотичності кіБОРГіні до ДАП. Він таки був - тільки піарники кіБОРГіні про нього чомусь не згадують. Отже.
Допис був написаний 28 травня 2018 р. під як частина серії #памятай14й
" В історії першої перемоги кадрових українських військових над російсько-сепаратистськими бандами в Донецькому аеропорту 26 травня 2014 р. існує одна загадкова деталь, яка привертає до себе увагу. За словами спецпризначенців 3-го полку спецназу, які прийняли бій в аеропорту, на 26 травня був запланований приліт у Донецьк кандидата в президенти України Юлії Тимошенко. Обставина дивна – без перебільшення в разі приїзду Юлія Тимошенко ризикувала б своїм життям. Оцінимо.
Байки про те ніби Донецьк став сепаратистським лише з втечею туди банди Гіпкіна-Стрєлкова зі Слов’янська – не більше ніж міф. На травень 2014 р. в Донецьку офіційною владою все ще лишалася обрана за України мерія, але по-факту владою уже були терористи ДиРи. Вже пройшов псевдо-референдум, вже сталися бій біля Маріупольського МВС і бійня під Волновахою. Було очевидно – це війна. Під Донецьком базувався «батальйон Восток» колишнього керівника підрозділу «Альфа» донецького СБУ Олександра Ходаковського. Саме на базі «батальйну Восток» тренувалася група «Мангуста», яка здійснила спробу захоплення Маріупольського УМВС 9 травня 2014 р. Крім банди Ходаковського в Донецьку перебували банди Бородая, Здрилюка, Пушиліна, «Оплот».
В задачі запитується, НАВІЩО в це пекло їхати кандидату в президенти України і лідеру одної з найбільших парламентських партій України? Очевидно, така особа для сепаратистів – аж надто ласий приз. Шансів опинитися у полоні і перед камерами російського ТБ у Юлії Тимошенко було більше ніж чимало. І бійці 3-го кіровоградського полку спецназу її б не захистили – аби відстояти аеродром їм самим довелося перекидати підкріплення.
То навіщо Юлія Тимошенко збиралася до Донецька? Потиснути на камери руки спецпризначенцям і улетіти? Таке припущення руйнує той факт, що після президентських виборів, до зони АТО Юлія Тимошенко не їздила жодного разу. Та й взагалі з ветеранами АТО у лідерки «Батьківщини» якось не складається – згадаймо її репліку про «чорних полковників».
Варто нагадати, що в Юлії Тимошенко з Москвою стосунки – особливі. У 2005 р. вона до Москви з’їздила менше ніж за місяць після відставки – і за словами Івана Старикова і Станіслава Белковського, була прийнята Путіним особисто. Після здобуття посади прем’єра конфлікт з компанією «Vanco» через видобуток газу на Прикерченському шельфі, у Юлії Тимошенко виник після поїздки до Москви – ще тоді його називали платою Москві за підтримку на виборах. Варто згадати також Московську газову угоду, коли прем’єр Тимошенко видала власну директиву, за директиву кабміну. Згадаємо також, яка країна перша збурилася через арешт Юлії Тимошенко.
Всі ці підстави дозволяють припустити, що до Донецька Юлія Тимошенко їхала з метою провести переговори з главарями терористів ДиРи, аби підготовити якесь «мирне врегулювання» конфлікту на Донбасі. За себе вона не боялася - мала гарантії з боку Москви. До чого вони там домовилися б – знає один Господь Бог. До автономії Донбасу. До відмови від претензій на Крим. До Гіві і Мотороли у Верховній раді. Та будь до чого. Всі кроки були б подані під соусом «гіркий мир кращій за солодку війну» - так само як це було з Московською угодою.
Такому крокові в тих умовах аплодували б усі. Москва – бо це було вирішення всіх її проблем. Захід – бо він завжди мріяв про якийсь взаємний компроміс. Громадяни України – бо ніхто не хотів умирати. Перемог за ЗСУ тоді ще не було...
Але. Єдина ситуація, в якій такі переговори були б доречні і ефективні – в умовах, якщо Юлія Тимошенко лишалася кандидатом в президенти України у другому турі виборів. Але 25 травня 2014 р. вона стала не кандидатом, а просто керівником одної з парламентських партій. Навіть не депутатом. Уже надвечір 25 травня стало очевидно – Петро Порошенко виграє вибори в один тур. Тоді ж терорист Ходаковський почав підготовку штурму Донецького аеропорту. Все пішло не так, як планувала Москва.
Це – лише версія. Та за відсутності інших пояснень така версія цілком має право на існування."
Висновки - робіть самі.
кіБОРГіня. ВСЕ ЦІКАВІШЕ І ЦІКАВІШЕ
От що пишуть про пана Міньо - того ветерана, голову "Спілки побратимів", що сьогодні виступав на форумі у кіБОРГіні. Без коментарів.
І ще. Сьогодні батько Катрини Гандзюк повідомив, що Катрина дуже гарно знала своїх вбивць (виконавців). Допомагала їм як волонтер. Знала організатора. Виконавців це не зупинило.
Гарно, на жаль, буває у казках. А життя - таке.
