Зараз чимало людей покривають ганьбою країни, що не мають виразної однозначної позиції. Найбільш відомими прикладами є Китай, Ізраїль, Грузія, Молдова, Емірати, Вірменія, Казахстан, але насправді список цей значно більший.
(Я не беру однозначні приклади на кшталт Угорщини чи певної частини німецького істеблішменту, які просто йдуть у фарватері путіна. Я говорю про тих, хто не вкладається у чорно-білу картинку.)
Я кажу: люди, там все складно, давайте спробуємо зрозуміти їхню ситуацію та їхню позицію.
Мені відповідають: чому це ми мусимо їх розуміти? все просто -- хай замовкнуть і роблять те, що нам потрібно.
Стоп.
Це точно те саме, що кажуть нам німецькі, французькі та угорські еліти. "Чому ми мусимо розуміти Україну? У нас є свої інтереси, хай Україна замовкне і робить те, що нам потрібно."
Дзеркальна ситуація.
"Не роби іншому того, чого не бажаєш собі", каже стара мудрість, на якій стоїть сучасна цивілізація.
Ми мусимо розрізняти тих, хто йде у фарватері путіна, і тих, хто має свою власну складну ситуацію й тому не вкладається у чорно-білу картинку.
Якщо ми хочемо, щоб вони розуміли нас, ми мусимо:
1. Зрозуміти їхню ситуацію.
2. Викласти їм свою ситуацію так, щоб вони зв'язали її зі своєю в одне ціле.
3. Показати їм, як вони, допомагаючи нам, переслідують власні інтереси.
Вимагати від інших безумовно прийняти власну картину світу як доконечно істинну -- це саме те, що робить Росія. Не будемо схожими, будемо іншими. Будемо крутими суб'єктами міжнародної політики, здатними зрозуміти інших, побачити замість чорно-білого світу десятки кольорів, знайти рішення наступного порядку й розвернути інших в бік наших інтересів, довівши, що вони співпадають з їхніми.
