Я дуже погано ставлюся до Дубінського. Бо для функціонування демократії абсолютно необхідною є повноцінна четверта влада. Як на мене, мало хто зробив для дискредитації журналістської професії в Україні більше, ніж він. Саме його приклад яскраво доводить, що ніякий надблискучий Портников (чи Казарин, чи Рибніков) не зможе добитися такої затребуваності й фінансового результату, як той найманий медіакілер і безпринципний маніпулятор.
Але розділити вашу радість із приводу його затримання мені складно. Щоб довести його провину в інкримінованому діянні слід мати беззаперечні докази, що:
а)поширювана ним інформація була фейком;
б) він про це достовірно знав;
в) публікуючи її він мав умисел завдати шкоду, причому, не певній особі, а саме державі Україна (бо ж стаття КК саме про це);
г) отримав за це винагороду від замовника - спецслужб РФ.
Якщо в СБУ немає оперативної інформації (записаних із санкції суду розмов фігурантів, перехопленої переписки тощо (а також банківських проводок), по кожному з цих пунктів, довести провину тут буде практично неможливо. Тим паче, що другий фігурант, Деркач, за кордоном і на його свідчення слідство точно спиратися не зможе. Для чого ж тоді це все?
Давайте я вам запропоную свою версію того, що сталося.
Оприлюднення відомих матеріалів Деркачем-Дубінським було спрямоване проти Порошенка-Байдена й Зеленським не просто підтримувалося, а й ініціювалося (в тому числі, на догоду Трампу).
Та американці сприйняли це як втручання у вибори й ввели санкції проти Деркача-Дубінського.
Факт, що останній досі залишався діючим нардепом від влади сприймався партнерами як ляпас.
Ось Єрмак під час своєї поїздки й «віддав» їм сабжа, тим паче, що до Банкової той сьогодні в опозиції, а його патрон і головний замовник сам у СІЗО.
Для ясності. Я абсолютно впевнений, що за все скоєне проти держави й її посадових осіб (Гонтаревої, Маркарової, Порошенка та інших) Дубінський має сидіти, причому, з конфіскацією майна.
Але не за політичним замовленням, та ще й відверто безперспективним юридично
