Розповім вам про один з рецептів.
Він стосується "схеми" між Мінфіном та НБУ, яка абсолютно легально функціонує протягом всього строку війни.
Нацбанк володіє портфелем державних облігацій на загальну суму 659 млрд грн, зокрема і військових облігацій на 400 млрд грн.
Доходність за військовими облігаціями визначається відповідно до середньозваженої ставки НБУ за звітний період.
Звісно облікову ставку Нацбанк визначає самостійно.
Тобто, уявіть собі ситуацію: ви приходите в банк і укладаєте депозитну угоду, а відсоток за цим депозитом визначаєте одноосібно, без участі банку. Можете вписати в угоду будь-яку цифру процентної ставки.
Звісно, в таких умовах НБУ зацікавлений зберігати свою облікову ставку на рівні, значно вищому за інфляцію - бо це приносить йому величезні процентні доходи за військовими облігаціями.
А які саме доходи?
Беремо Консолідований Звіт НБУ про управління за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року.
Процентні доходи НБУ у 2025 році склали майже 102 млрд грн і це були головним чином платежі Мінфіну у вигляді відсотків за портфелем державних облігацій Національного банку.
Звісно, це дуже нагадує ситуацію, коли державні кошти перекладають з однієї кишені держави в іншу.
Куди ж НБУ витратив ці кошти державного бюджету?
Дзеркальним відображенням процентних доходів є процентні витрати. В НБУ вони становили майже 84 млрд грн.
Це здебільшого, кошти, виплачені НБУ на користь групи комерційних банків у вигляді процентів за депозитними сертифікатами самого Нацбанку, доходність яких теж прив'язана до рівня облікової ставки регулятора.
Тобто і група лобістів з боку групи комерційних банків (іноземних та олігархічних), теж зацікавлена в збереженні завищеної ставки НБУ, яка суттєво вища за інфляцію.
Адже від розміру обілкової ставки залежить обсяг доходів групи комерційних банків за депозитними сертифікатами НБУ.
Таким чином, в рамках цієї схеми, НБУ перетворюється в "транзитний вузол" по прокачуванню приблизно 2 млрд дол в еквіваленті на рік з державного бюджету на користь комерційних банків.
"Капіталізація схеми" - 2 млрд дол щороку.
За чотири роки війни - це вже близько 8 млрд дол (в перші роки було навіть більше, ніж 2 млрд дол внаслідок більш високого рівня облікової ставки).
Як можна виправити ситуацію?
Через процедуру репрофайлінгу портфелю облігацій НБУ, тобто обміну старих облігацій, що перебувають у власності Нацбанку, на нові з довшим терміном погашення та умовною ставкою доходності на рівні 1%.
Цей механізм дозволить суттєво "розвантажити" витрати державного бюджету на обслуговування держборгу.
Рішення досить очевидне - ліквідувати схему перетоку бюджетних коштів на рахунки приватних банків транзитом через НБУ.
Але, не зважаючи на очевидність, цій схемі вже чотири роки.
До речі, єдина політична сила, яка системно та послідовно виступає за лівідацію цієї схеми і вимагає перенаправлення заощаджених коштів на сектор оборони, зокрема на зарплати військовим - це "Батьківщина", а серед політичних лідерів - Юлія Тимошенко.
Але за іронією долі, саме вона вимушена зараз відповідати на запитання суддів, а не автори "схем".
