Писав це рік тому і повторюю зараз.
І я думаю, що якщо спитати всіх тих хто побував в окопах: «Чи краще їм працювати на заводах, чим сидіти в окопах?». То думаю більшість з них відповіла б ствердно.
Єдина проблема лише в тому, що цих заводів в нас нема. І нічого не було зроблено для їх появи. Та й навіть грошей вже нема для їх створення.
І тому, замість того щоб нас завдання вирішувала техніка та зброя, то недостаток цієї зброї вирішувався живою силою.
Десь в лютому спілкувався з одним офіцером про ситуацію в Бахмуті. І він тоді сказав, що якби мінометів та мін для них в нас було б більше, то в нас було б менше втрат і Бахмут ми би втримали.
Однак, всього цього в нас не було. І ми не просто не змогли втримати Бахмут, а й заплатили жахливу ціну в боях за це місто, втративши велику кількість військових, які окрім стрілецької зброі нічого не мали.
В той же час, очільники Укроборонпрому браво рапортували про якесь виробництво, аж поки не прийшли інші і не розказали, що це все був пздж.
А потім ми ще заплатили додаткову ціну, коли під час контрнаступу почали його відбивати. І це лише один з прикладів, коли через дефіцит зброї ми втратили купу мотивованих солдат…
І найбільша трагедія, що висновків з цієї ситуації ніхто не зробив, а ми продовжуємо воювати старими методами - людьми, а не зброєю…
