Був учора ввечері на телеканалі Еспресо. Канал цікавий балансуванням думок. В кадрі - ведуча - Анна Валевська - зводить абсолютно протилежних людей і полярні позиції.
Мені довелося дебатувати з Галиною Янченко від Слуг– дуже розумною депутаткою з поставленим голосом.
Проте, у неї, як і у більшості слуг, є політична вада. Вони думають, що навколо усі дурні і можна людям ліпити що завгодно.
Перше, вони суперечать самі собі.
Говорили про Уряд, його успіхи/неуспіхи і кадрові ротації.
В одній і тій же вчорашній програмі Галина Янченко нахвалювала Уряд Шмигаля, як майже ідеальний. А далі за 12 хвилин у цій же програмі Ірина Верещук, ще одна Слуга – заявила буквально: «Ми зараз маємо економічну катастрофу, я не побоюсь цього слова».
Дівчата, треба визначитись і співати в унісон. А то виходить, що хороший Уряд довів нас до катастрофи, але міняти його не можна.
Друге. У них явно завищена самооцінка. Вони твердять, що усі, хто хочуть змінити уряд, хочуть Україні лише, щоб чим гірше, тим краще. Ми тут Україну рятуємо, а ви…
Довелося процитувати російського філософа-декадента Герцена, який слушно зауважив колись про російський режим (мовою оригіналу): «Не дОлжно любовь к Родине переносить на ее правительство».
Навпаки, люблячи Україну потрібно робити все, щоб ця камарилья скоріше полетіла звідси у вирій в Оман, чи ще десь. Тим більше, потрібно просвіщати заплутаний народ.
Третє. Вони в заслугу уряду Шмигаля ставлять те, що у нас у медичному відношенні Уряд справився на 5 балів. У медичному!
І це при тому, що кожен четвертий захворівший – медик. А це – провал. Це двійка. Це значить, що медики працювали незахищеними. І усі ми пам’ятаємо продані кудись маски на початку пандемії. Пам’ятаємо зустрічі Зеленським літаків, які були загружені бізнес продукцією, а не закуплені за державний кошт ліками та обладнанням. У заслугу Зеленському (ну, наче це він сам підключав хворих до апарату ШВЛ) та Уряду ставлять менший відсоток померлих в Україні, ніж у Європі.
А це маніпуляція. Дійсно, у нас % померлих менший. Тому, що у нас кількість людей, старших 75 років – трошки більше мільйона (із 40 мільйонів, орієнтовно, загалом). Більшість з них проживає у сільській місцевості, де скупчення людей мале.
А в Італії пенсіонери скупчені у містах. І людей старше 75 років там – понад 6 мільйонів із 60 мільйонів загалом. У них група ризику більша.
Тому порівнювати тут – як порівнювати палець з іншим органом. Наче схоже, але не те.
Четверте. Щодо кадрових ротацій. Дорікаю депутатці, що вони хочуть взяти міністром освіти такого собі Шкарлета (не плутати зі Скарлет). Цей чудак (ректор одного з Чернігівських вишів) знаменитий тим, що кілька разів перевзувався. То був у Партії регіонів, то перебіг в БПП.
Такий, звичайно ж, навчить студентство гідності і нетолерантності до пристосуванства. Ага.
Тим більше, що він і теми не знає. І от пані депутат зверхньо мені відповідає: е, ти не знаєш. У нас це не єдиний кандидат кастинг проходить. У нас там їх багато. Так, що зрада відміняється.
От! Оце і є їх найбільший зальот. Вони ж не можуть «снізойті» до нас, простих людей. Бо де народ, а де СЛУГИ народу.
А може краще оголосити увесь список на кастинг і дати на розгляд експертів і опонентів? Щоб усі могли глянути: «ху із ху». Але ж у них: «Ти бил в Кєрчі? Нє бил так малчі».
Зі слугами щось дивне. Ще рік тому про цих людей і не чули. А сьогодні вони ведуть себе, як у етюді Хазанова у 80-ті:
- А хто це там товчеться у трамваях?
- (з гордістю) О, це хазяї країни, народ
- А хто це он їздить елітними автомобілями?
- (зверхньо) А, це слуги народу.
Більше 30 років пройшло. А досі актуально.
