"Допоки супротивник продовжує доїдати совкову спадщину на тлі входу в рецесію масштабується і це добре" - Кирило Данильченко

"Допоки супротивник продовжує доїдати совкову спадщину на тлі входу в рецесію масштабується і це добре" - Кирило Данильченко

Дані про атаки російських БпЛА по українських містах: 26 травня — 355 дронів типу «шахед» і безпілотників-імітаторів, 28 травня — 88, 29 травня — 90, 30 травня — теж 90.

Усі казки про 300 на добу «шахедів» у Росії та плани робити 500 поки що залишаються на совісті журналістів.

В принципі, не думаю, що запустити таку інформацію у західні медіа дуже дорого чи дуже складно.

Саме для таких історій потрібні масовані удари по Києву “Шахедами”, які накопичували за багато днів перемир'я.

Вони ж супроводжують завзятість делегації РФ з її нездійсненними вимогами та загрозами окупувати ще кілька областей.

Причому, треба розуміти, що навіть якщо такий удар і пройде, перевантаживши ППО, то його ефективність часто сумнівна.

Наприклад, заглиблену цистерну “Шахед” не дістане, шанси потрапити в капонір мінімальні, будь-які підземні цілі їм недоступні, маневрені цілі швидше за все стрибнуть на запасні позиції.

Тобто дістати авіацію, виробництво дронів, ракет, розосереджене виробництво подвійного призначення (все те, що вони й хочуть дістати) Москва не може.

Тим часом, Німеччина, в якій прийшли до влади “яструби” та відпустили “боргове гальмо” посилює допомогу Україні.

У них попереду великі зміни — НАТО звертається до Берліна з проханням сформувати сім нових бригад.

Тому німців цікавить ВПК України — по суті, та ж “данська ініціатива”.

Звичайно, не в останню чергу тут зіграла ефективність останніх ударів.

Дві хвилі дронів по виробництву оптоволокна в Саранську, з пожежами всередині будівлі; щонайменше чотири проникаючі потрапляння в цех “Енергії” в Єльці, приліт у Болхівський завод напівпровідників, у новий цех; знищення виробництва наземних комплексів управління БПЛА “Оріон” у Дубні.

Кожен з цих ударів фінансово окупився багаторазово. Наприклад, інвестиції в цех акумуляторів 18650 і тягових батарей на АТ “Енергія” склали з 2021 року понад 5 млн доларів.

А там верстати для обв'язки, і лінія збірки, і імпортований літієвий порошок. Пожежа та осколкові бойові частини роблять всьому цьому дуже боляче.

Скрізь ми бачимо, що нашим дронам намагаються протидіяти малою зенітною артилерією. Жодних слідів груп на вертольотах, авіації ППО, пусків ракет.

Значить, масштабування “Лютих”, “Бобрів”, ракет-безпілотників (по суті, ракет, але приставка БПЛА дає можливість застосовувати їх різним структурам із трьох букв без необхідності переписувати купу документації та нормативно-правових актів) буде вкрай корисним.

Для відтягування коштів від сухопутних військ на лінії для витрат на формування нових підрозділів ППО, витрат ракет, і для прямої шкоди економіці. Благо численні сайти “Зроблено у нас” захлиналися про імпортозаміщення та висипали тонни контенту з цехів. Тепер в нас є непогана база цілей.

Причому легкого високоточного озброєння з головами в 75-150 кг, вистачить на більшість заводів європейської частини РФ, де під час підготовки до війни ліпили споруди з швидкозбірних конструкцій і ніхто не переводив нічого під землю.

Адже Київ за три дні і система “Пересвет”, всі ж пам'ятають.

Дрони — це не “Нептуни” земля-земля, проте й ціна їх не як у крилатих ракет — гадаю, що ті самі 120-150 тисяч доларів, як і у “Шахеда”.

Допомога коаліції дронів минулого року була 1,8 млрд. доларів, а цього року 2,7 — це досить переконливо.

Зрозуміло, що там не лише дальні дрони, а й прошивка, на кшталт донаведення на ціль під тиском перешкод, запчастини для збирання, FPV, і скиди, але порядок цифр зрозумілий.

Тому новина про те, що Німеччина окремо фінансуватиме українські засоби доставки і перші будуть готові протягом кількох тижнів — чудова новина.

До речі, ось і стало зрозуміло, чому засекретили специфікацію — що саме розширюватимуть і куди пішли кошти — це чутлива інформація, все вірно.

5 мільярдів весь пакет — там і ППО з ракетами, і фінансування супутникового зв'язку для ЗСУ, і відкриття ремонтних заводів, і, природно, зняття зі зберігання БМП і БТР для сухопутки.

Найважливіший маркер, що бомбардування РФ не досягає мети, — спільні підприємства продовжують відкривати і, як і раніше, не вистачає, не потужностей, а грошей, щоб вийти на плато по замовленнях в ВПК.

Вдала стратегія вибивати наукоємкі, дорогі для бюджету підприємства, допоки супротивник продовжує доїдати совкову спадщину на тлі входу в рецесію масштабується і це добре.