23 липня 1936 року було створено Інститут історії України Академії Наук Української Соціалістичной Радянської Республіки.
Відтоді почалася систематична тотальна фальсифікація нашої історії, так би мовити, у "промислових масштабах". Почали з сивої давнини - з часів середньовічної Руси і навіть раніше. Увесь набір старих, написаних ще царськими шовіністичними істориками міфів, починаючи з мерзенної Норманської теорії, згідно до якої пращури українців не здатні були на державотворення, а відтак лише прийшлі варяги змогли це зробити. Прйишлі з російських (Новогород, Псков, Стара Ладога) земель.
Це не просто міф. Це міф, який був потрібен для обгрунтування права і необхідності москви володарювати над Україною і у ХХ столітті. Адже українці буцімто здавна не здатні на державотворення і лише товариші з москви можуть дати лад в їхній землі, як раніше варяги.
До слова, першим директором Інституту історії України товариш Сталін призначив старого партійця з красивим українським прізвищем. Звали його Арташес Хоренович Сараджаєв. До 1934 року він сидів у Москві й ніколи навіть в Україні не бував.
Щоправда, кермував він недовго: вже 27 грудня 1936 року його заарештували як учасника "правотроцкіської терористичної організації". На його місце керувати українською історичною наукою було поставлено Сергія Миколайовича Білоусова, якого прислали в Україну на керівну посаду в розпал Голодомору. До того, як стати головним істориком України, він був секретарем Бобринецького райкому КП(б)У Одеської області.
Пікантна деталь: цей "видатний історик" був настільки великим вченим, що навіть кандидатом наук став лише 1947 року. Тобто командувала академіками і професорами людина, яка взагалі не мала жодного наукового звання. Зате мала партійний квиток а кишені і "правильно розуміла" політику партії стосовно напряму розвитку української історичної науки.
Так відтоді й повелося...
На тих істориків, які розуміли "політику партії" чекали затишні кабінети, ордени, звання, квартири з прислугою, персональні "членовози", дрежавні премії. А тих, хто не не зовсім розумів - загальна могила в Сандармохах або Биківнянському лісі.
Але досі доводиться чути "Навіщо ви переписуєте історію?!"
Було б що переписувати. Тут треба наново все починати...
