На темі заробітчан – тобто громадян, які виїздять за кордон на заробітки, не піариться у нас хіба що лінивий. І Тимошенко, і Гриценко, і Садовий, і увесь інший кандидатник про них згадують регулярно. Тепер от до цього стройного хору долучився і Зеленський. Всі вони ремствують про злиденну долю людей, яких клята влада примусили шукати заробітків за кордоном, і яких вони обов'язково повернуть назад, «піднявши економіку».
Брешуть – як шовком шиють. Не повернуть. І причин тому – маса.
Брехня перша – ніби в Україні нема роботи. Насправді – є. Достатньо відкрити відповідний сайт – ви побачите масу вакансій. Автор цих рядків двічи шукав роботу через такий сайт – навіть в розпал кризи 2008 р. процес пошуку вакансії інженера-конструктора в мене не зайняв більше 3 днів. Цінність кожного конкретного спеціаліста і його фах – особиста заслуга кожного. Хто як дбає – той так має.
Протягом останніх 5 років держава як раз створила низку робочих місць. Наприклад, крупним работодавцем стали Збройні Сили. Ще приклад – будівництво по всій країні військових містечок і гуртожитків для ЗСУ.
Проблема не в тому, що в Україні нема роботи – проблема в тому що в Україні платять невисокі з/п. Але знову таки, цю проблему кожен вирішує по-своєму. Я і мій колишній підлеглий з заводу (зараз сейфи у банках ремонтує) свого часу працювали, аби підвищити свою цінність як працівників, а хтось – попрямував на заробітки. Наш з підлеглим шлях мені видається надійнішим.
Друга брехня полягає в тому, що працювати за кордоном, це мовляв, щось огидне, чого треба соромитися. Цікава деталь. З нового року Німеччина відкрила свої кордони для української робочої сили. І от експерти-поляки тепер пишуть апокаліптичні прогнози про скоре уповільнення польської економіки через банально нестачу робочих рук – українці попрямують до Німеччини де з/п вищі.
Знаєте, що мене вражає у цій новині? Те, що поляки навіть не обговорюють варіанти заміни українців на білорусів або росіян. Чому? Тому що білорусів і росіян до них їде украй мало. Білоруси їдуть в Росію. Росіяни донедавна, які хотіли працювати - іхали працювати на вишки «Газпрому», які не хотіли – оформлювали собі інвалідність, пенсію і байдикували вдома. Всі вони - НЕ вміють працювати в умовах Польщі. Нафтогазова рента дозволяла такий «комунізм». Українці ж працюють, і т ч – за кордоном.
Брехня третя. Полягає в тому, що з покращення економіки України заробітчан ставатиме менше, позаяк вони лишатимуться вдома. Насправді буде все навпаки. Покращення економіки України неможливо без підвищення продуктивності праці пересічного українського працівника. А зростання цінності українських працівників як фахівців, проводитиме до того, що потреба в їхній праці на Заході буде зростати. З/п на Заході ще довго будуть вищі за наші, так само як нині з/п у Німеччині значно вищі за з/п у Польщі. А це означає, що пропозицій на Заході у українських працівників буде більше і чимало людей ними скористаються.
Поліпшення економіки і зменшення заробітчанства - процеси не пов'язані між собою. В умовах коли ми самі прагнемо прозорих кордонів з Заходом, опиратися бажанню людини працювати «де краще» - нереально. Процес буде лише посилюватися. Насмілюся нагадати що країна-рекордсмен за кількістю заробітчан серед власних громадян називається Сполучені Штати Америки. Хіба не зрада, що фахівці-американці зміцнюють економіки не США, а Китаю, Росії, а зрештою й України?
І ще. За даними ООН на 2015 р. (найстрашніший у новішій історії України) за кордонами України проживало лише 13% населення нашої країни. Для порівняння: Білорусь - 16%, Литва - 19%, Ірландія - 19%, Португалія - 22%, Боснія і Герцеговіна - 43,3%. Не рве шаблон?
