Наш найвпливовіший лідер сучасності розродився другим питанням – тепер його цікавить чи потрібно створювати на Донбасі вільну економічну зону? Що стоїть за цим питанням?
Ідея не нова – її часто піднімають на переговорах у ТКГ. Формально ідеться про те, аби на Донбас завести інвестиції, створити робочі місця, та поліпшити життя місцевих мешканців. Що на це можна сказати?
Році так у 2018-му автор цих рядків був на зустрічі з тодішнім головою Дніпровської ОДА Валентином Резніченком. І на тій зустрічі відвертим текстом прозвучала фраза: «Забудьте будь ласка термін «прифронтова область» - якщо ми оперуватимемо цим терміном, Дніпропетровщина не отримає жодних інвестицій». Тодішнє керівництво Дніпропетровщини зі шкіри пнулося аби довести інвесторам, що війна – то далеко, а безпосередньо Дніпропетровщині нічого не загрожує. Чому? Та тому що туди, де запросто може прилетіти пакет «Градів» або вибухнути міна підкладена ДРГ, у здоровому глузді не інвестуватиме ніхто.
Очевидно, ідеться про впровадження вільної економічної зони на підконтрольній території України. На непідконтрольній території щось впроваджувати чи не впроваджувати може тільки Москва. А підконтрольні зони Донбасу повсякчас знаходяться під загрозою загострення конфлікту. Особливо – зараз, коли Москва по-суті блокує всі рішення ТКГ через невиконання Україною її ультиматуму – проведення місцевих виборів на окупованих територіях спільно з усією Україною.
Скажіть, хто з серйозних бізнес-корпорацій буде інвестувати в ТАКИЙ регіон? Будь-яке зменшення податків, це ніщо порівняно з перспективою втратити все і зразу. А враховуючи те, що крупний бізнес там і так належить українським холдингам, аби створити там щось реально значуще інвестувати потрібно мільйони. Хто їх туди заведе?
До цього додамо, що після запуску децентралізації єдиний податок, податки на майно та на адміністративні послуги, і ще добряча частина інших податків лишаються в руках ОТГ, тож виходить так, що вільною економічною зоною уряд підірве добробут місцевих громад! Хто компенсує громадам ці витрати? Громади як ніхто зацікавлені в залученні інвесторів до себе – і тут існує широке поле засобів. То якщо податки віддали громадам – може хай і вирішують це делікатне питання самі громади?
Що ж лишається у підсумку? А лишається ідея під маркою «вільної економічної зони» створити всередині України такі собі офшори, де можна буде легально обходити цілу низку податків. В Україні вже існувало щось подібне – за Януковича. Результат – території де впроваджували такі «зони» лишалися в тому самому занепаді як і раніше, натомість – туди різко перереєструвалися головні офіси багатьох «потрібних» фірм. Що нині олігархи потирають руки в очікуванні такого «дарунку» - навіть не сумнівайтеся. Про можливості розмитнення товарів через такі зони – дисертації писати можна. І так, місцеві бюджети така «зона» певною мірою наповнить – знову таки через податки, що залишаться в громадах. Але в обсягах всієї країни це буде відчутне зменшення надходження податків в бюджет держави. А в бюджеті, нагадаю, вже зараз діра у 300 мільярдів. В країні у півтора рази підскочило безробіття. До кінця року не факт що уряд зможе платити всі бюджетні платежі. Вільна економічна зона, кажете?
Все перелічене доводить, що з великою долею вірогідності ніяка вільна економічна зона на Донбасі впроваджена не буде. А що буде? А все те саме, що ми бачимо від ЗЕкоманди вже 1,5 роки як. Кричущий популізм і нуль реальних справ. І так, з першим питанням піарники ЗЕкоманди явно прокололися – смішно виглядає коли президент питає чи треба впроваджувати довічне ув’язнення, коли впровадити його можна просто голосуванням монобільшості. Тепер зачепили тему більш болючу – Донбас. Піар – у всій красі.
