Ми зціпили зуби й мовчимо про все, що передувало війні й про те, що нам не підходить зараз: про злочинно пройобані (в плані зміцнення обороноздатності) 3 роки, демонстративну відмову готуватися до війни в конкретні 3 місяці (коли Захід щодня волав про її неминучість), про останні кілька днів, коли ще можна було сильно ускладнити ворогові вторгнення, мінуючи мости й перешийки, відправляючи максимум зброї до військ та тероборони. Мовчимо про багатомісячну відмову дослухатися до опозиції й дати армії більше грошей, про провали в розвідці та деморалізацію війська внаслідок політики умиротворення ворога, про ще сотні різних катастрофічних факапів, за які в нормальних країнах політики йдуть у ліпшому випадку в відставку.
Але як можна бути настільки дешевими й цинічними потворами, аби, узурпувавши всю інформаційну політику, перетворити під час війни все телевіщання на суцільну піар-кампанію Зеленського та його єрмаків-подоляків-арестовичів?
Думаєте, війна все спише, а переможців не судять? Ну, Путін теж так думає. І також помиляється
