У статті, що з’явилася на сайті представництва Європейської комісії у Києві, високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель наголосив, що Європейський союз не є благодійною організацією або банкоматом. І що найкращий спосіб підтримати Україну для європейців – це допомогти у реформуванні країни.
В України і ЄС спільний інтерес – успіх нашої країни. Але успіх через реформи
Жозеп Боррель, який побував нещодавно в українській столиці, відверто сказав про це українському президенту Володимиру Зеленському. І, звичайно, не приховав занепокоєності європейських друзів України у зв’язку із сповільненням реформування держави. Так що розмова на майбутньому саміті Україна – ЄС буде непростою. І це – дуже добре.
Так, дуже добре, що є ЄС – не банкомат. І що Міжнародний валютний фонд – не банкомат. І що допомогу Україні наші європейські друзі і міжнародні фінансові організації пов’язують із жорсткими умовами реформування країни і не дають можливості українській владі навіть на крок відступити від потрібних реформ.
Глазьєву вдалося переконати Януковича. Але не вдалося переконати український народ
Потрібних зовсім не Європейському союзу, зовсім не Міжнародному валютному фонду. Потрібних саме українцям. Але й Європейському союзу, і МВФ також потрібних. Бо, ніде правди діти, якщо ти хочеш, щоб тобі повернули гроші, ти маєш робити все можливе, щоб мати справу із успішною й багатою державою, здатною заробити і на свій добробут, і на повертання старий боргів. Так що можна сказати, що в України і Європейського союзу спільний інтерес – успіх нашої країни. Але успіх через реформи.
Це саме те, що свого часу намагався пояснити радник Володимира Путіна Сергій Глазьєв, коли запитував у тодішнього українського президента Віктора Януковича і прем’єра Миколи Азарова, чи читали вони текст Угоди про асоціацію з Європейським союзом.
Бо Глазьєв точно розумів, що після підписання такої угоди в Україні не вдасться зберегти авторитарний режим російського зразка, що українській владі доведеться рахуватися із цивілізованим світом, проводити важливі реформи, зменшувати вплив держави в економіці, відмовлятися від послуг олігархічних кланів. Що держава вже не зможе бути президентською власністю, навіть якщо сам президент цього бажатиме. І знаєте, Глазьєву вдалося переконати Януковича. Але не вдалося переконати український народ.
Від нас вимагають реформ, щоб антикорупційні органи були незалежні від президентського офісу і олігархів
І те, що ми зараз бачимо, це і є важкий, але поступовий процес європейської інтеграції України. Коли від нас вимагають реформ. Вимагають, щоб ми забезпечували ефективне функціонування державних інституцій. Вимагають щоб антикорупційні органи були незалежні від президентського офісу і олігархів. І я впевнений, що досягнуть свого. Якісь російські пропагандисти скажуть що це і є «зовнішнє управління». А я скажу, що це просто здоровий глузд.
Путін просто дає Лукашенку гроші, щоб він мав можливість розганяти протести, щоб не дозволяв проведення чесних виборів
На сході все інакше. Володимир Путін не вимагає реформ в Олександра Лукашенка, як раніше не вимагав їх у Віктора Януковича. Він просто дає Лукашенку гроші, тільки щоб він ігнорував волю власного народу, тільки щоб він мав можливість розганяти протести, тільки щоб він не дозволяв проведення чесних виборів у своїй країні. Бо ці чесні вибори рано чи пізно призведуть до європейського вибору Білорусі. А значить, і до реальних реформ. І Білорусь може піти зовсім іншим шляхом, ніж тим, яким вона йде сьогодні разом із Росією.
Кажуть що гроші не пахнуть. Ще як пахнуть. Російські гроші пахнуть нафтою, газом і неволею. А гроші європейців і американців – це важко зароблені гроші платників податків, якими з українцями діляться, щоб ми самі могли досягти політичної і економічної свободи й добробуту у власній країні.
