Ми відступаємо. Тепер у Золотому. Далі планується відступ по всій лінії фронту.
Рашка за допомогою зеленої влади намагається завести всіх нас в черговий «зелений коридор», де нас знищать всіх. Розріжуть на частини, розжують та виплюнуть геть.
Вчора під ОПою пройшла спонтанна акція Руху опору капітуляції, яка почалася о 19.00. Співорганізатори акції декларують такі наміри:
1. Протягом наступних двох днів буде оголошена українська формула безпеки, як альтернатива формулі Штайнмайєра.
2. Об’єднання українських патріотичних сил, створення єдиного штабу опору.
3. Категорична незгода з капітуляцією.
Поки що якось так. 21 листопада заплановані масштабні акції «Ні – капітуляції!».
Всі трохи розгублені, поки що не дуже зрозуміло що робити далі, бо Зеленський і ко безсовісно, нагло та безбожно бреше на кожному кроці. Спочатку обіцяв нам, що ніякого розведення не буде, якщо відбуватимуться обстріли. Обстріли в районі Золотого були щодня і все одно почалося відведення українських військ. Напередодні Зеленський їздив у Золоте без жодного страху, напевно це тому, що йому гарантували безпеку окупанти. Там, у Золотому, він зустрічався з «вчителями» школи, які мають громадянство Росії, а сама школа давно не працює.
Справді, дуже важко адекватно реагувати на патологічного брехуна, в руках якого знаходиться майже вся повнота влади. Але миттєва реакція активної частини суспільства свідчить про те, що ми обов’язково оговтаємось, і слідом за українським планом безпеки, вистроїмо ще й український план оборони.
Наш патологічний брехун Зе, не дуже зважає на акції протесту, і це правда, він вже назвав акції «Ні – капітуляції» дощем. Але, мабуть, це гарне порівняння. Вода – це символ Святого Духу, і з віруючих потечуть ріки води живої, як свідчить Святе Письмо, але ці ріки одних будуть напувати, а інші в них потонуть, бо стануть поперек течії і згинуть в ній. Так буде з кожним, хто противитиметься гласу народу, який є глас Божій. Якщо не зважати на повінь, це призведе до поганих наслідків, якщо слухати народ, та захищати його, це призведе до благоденствія та радості всіх.
Україно-російський кордон не на захід від Золотого, а далеко на схід. Тільки туди мають рухатися українські війська, і тільки це є правильне рішення.
А перед нами, патріотами України, зараз стоїть надскладне завдання. Нам своїми публічними та постійними акціями непокори необхідно не дати цій нікчемній та переляканій владі перетворити всю Україну на «сіру зону», не дати їй скотитися в хаос та безлад. Думаю справимося.
