Уявне скло, через яке дивлюсь на світ, час від часу заляпане брудом. "Двірники" мусять працювати швидше. І швидше. Ще швидше, щоб зчистити всю погань, що налипає. Щоб не дати правді, честі, совісті зануритись у бруд повністю.
Так, насправді, було завжди, що те, що варте поваги, пам'яті - не було популярним серед більшості. В совку культивувалася шана видуманій історії та "лідерам", які самостверджувалися за рахунок мільйонів людей. В постсовку культивувалася здатність "мотнутися", "провернути", "кришувати", "хапнути" тощо. За Януковича і не тільки культивувалася неповага до українського, і наше скло, через яке ми дивилися на світ, було заляпане, як лайном, російськими фільмами, російськими книгами, російським бізнесом на наших ринках.
Правда і совість на якийсь момент винирнули з цього бруду, але тут же були поховані жартами, висміюванням, знецінюванням. І ось мої "двірники" працюють на максимумі - бо все раніше знецінене зараз знову притрушується потоками дешевого контенту. В якому якісь образи, чиїсь комплекси, чужі рейтинги, шоу, великі гроші, які з бюджету пливуть в приватні кишені. Все це, як цукром, присипане марафоном, подається, як на конвеєрі:
... Війна, яка йде лише "два роки"...
... Якісь міфічні МИ, до яких себе зараховує антимайдан...
... Шана жертвам Голодомору, яка віддається людьми, що цей Голодомор висміяли і в хвоста, і в гриву...
... Злочини, які прикриваються в провладних кабінетах...
... Склади, на яких два роки псується гуманітарка...
... Чиєсь особисте накриває мідним тазом інтереси держави, що у війні...
... Війна, яка тепер точно вигідна комусь, хто схопив бога за бороду і багатіє на ній...
... Вчорашні "журнашлюхи" сьогодні - "чесні" та "непідкупні". Ага...
... Бійці якогось економічного фронту важливіші, ніж бійці того, справжнього...
- Ніхто, яких звуть Ніяк, що протирають штани у Верховній Раді, сьогодні вимагають якогось плану війни від Генштабу...
"Двірники" скоро зламаються. Бо вже береш і з зусиллям докопуєшся до правди і совісті. До того, що завжди, за будь-яких подій, повинно залишатися чистим. Неушкодженим.
Воно нам ще потрібно, щоб ми існували, як нація. Свідома. Правдива.
І чиста до пронизливості.
Як та остання фраза, кинута Воїном перед розстрілом.