26 червня 1940 року в СРСР було введено восьмигодинний робочий день, семиденний робочий тиждень, кримінальну відповідальність за спізнення на роботу та заборонялося звільнятися з роботи за власним бажанням і змінювати роботу. Відтепер не лише колгоспники, а уся країна перетворилася на кріпаків. Рабів.
Комуністичні пропагандисти-агітатори такі драконівські заходи пояснювали просто: у Європі палала Друга світова війна. Треба було готуватися до фашистського нападу. Колись і я вірив такому поясненню. Потім почали з'являтися питання.
Друга світова почалася 1 вересня 1939 року. Чому ж в СРСР почали готуватися до неї через 10 місяців після її початку? Що таке трапилося 26 червня 1940 року?
Нічого не сталося. Сталося 25 червня.
25 червня 1940 року капітулювала Франція. А ще раніше, 4 червня закінчилася евакуація британських військ з Дюнкерка. Гітлерівська Німеччина перемогла.
Соратники згадували, що Сталін, коли дізнався про капітуляцію Франції, гарчав і вив, мов поранений звір. Бо саме у цей день СРСР, ще не вступаючи у війну (польський похід не рахуємо, це не офіційна участь) вже її програв...
Справа от в чому. Сталін був вірним учнем Леніна й цілковито поділяв його точку зору, що Світова революція можлива лише в результаті нової світової війни. І Сталін її ретельно й довго готував. Він гітлерівський режим для цього вирощував, годував салом, хлібом, напував нафтою, гнав до Німеччини залізну руду, нікель, вольфрам, ліс, бавовну та багато чого іншого, аби тільки Адольф озброювався; аби тільки Адольф почав бійку з британцями і французами.
Стратегію свою Сталін висловив перед Генеральним секретарем виконкому Комінтерна Георгієм Дімітровим:
"Ми не проти, щоб вони побилися добре і послабили один одного. Непогано, якщо руками Німеччини було розхитано становище найбагатших капіталістичних країн (особливо Англії).
Гітлер сам цього не розуміючи і не бажаючи, розхитує, підриває капіталістичну систему...
Ми можемо маневрувати, підштовхувати один бік проти іншого, щоб краще побилися.
Наступного моменту підштовхувати інший бік".
А коли вони взаємно один одного послабили б, отоді товариш Сталін кинув би на них своїх 30 тисяч танків.
Та не вийшло. Надто швидко Гітлер розбив британців та французів. І Сталін зрозумів: все. Ніякої Світової революції вже не буде... І почав готуватися до війни з тим звіром, якого зростив, бо добре розумів: двом хижакам під червоними прапорами поряд не ужитися. Тому у день капітуляції Франції наказав готувати постанову, про яку сказано у першому абзаці.
До слова, дітей від 14 років теж. Але іншою постановою, від 2 жовтня 1940 року. Систему, за якою мільйоні підлітків відривали від батьків й переводили на казарменне становище при воєнних заводах називалося романтично - "трудові резерви".
