Думаю ви не раз чули такий аргумент, що ФПВ вартістю в 500 баксів знищує техніку в декілька мільонів дол? І саме на цій основі базується «концепція асиметричної війни», яку зараз пропагує дуже велика кількість людей в Україні.
Тим не менш, особисто я бачу певні недоліки цієї концепції, які приводять до стратегічних прорахунків.
Один з таких полягає в тому, що ця концепція працює поки обʼєм витрат на вході суттєво перевищує розмір завданих збитків на виході. І що найголовніше, що це можна підтвердити.
Однак, по мірі зростання ризику невдачі, виникнення додаткових барʼєрів сама концепція буде втрачати свою привабливість. Якщо не в цілому, то в конкретному випадку. Віддаючи перевагу іншим цілям, де вона працює.
Поясню. Припустимо, що один БПЛА-камікадзе коштує 50 тис дол, а ціль Ту-95 - коштує 25 млн дол. На перший погляд наче привабливо. Але якщо припустити, що для знищення чи пошкодження однієї цілі треба запустити 50-100 БПЛА загальною вартістю в 2,5-5 млн дол, то концепція виглядає вже не такою привабливою.
Більше того, враховуючи величезну кількість потенційних цілей з однієї сторони та обмеженого фінансування з іншої, завжди виглядає привабливішим атакувати цілі з більшими шансами на успіх, які дадуть змогу відрапортувати про успіх операції і отримати додаткове фінансування на наступну.
Тому я більш ніж переконаний, що НПЗ ворога є цікавішими цілями через те, що вони простіші. Там легше отримати результат. А при наявності результату, простіше отримати фінансування та обґрунтувати зростання витрат.
Хибність же даної позиції полягає в тому, що обираючи простіші цілі і ігноруючи більш складніші, не враховується потенційні збитки для нас від функціонування складнішої цілі.
І якби хтось сів порахував реальні збитки, які нам нанесла страт, чи навіть тактична авіація, то сума б вийшла в десятки мільярдів дол. А це в свою чергу стало б стимулом переглянути всі інші концепції та переконання.
