Історія із "превентивними санкціями" проти Порошенка, стає лакмусом. Для будь-якого політика, громадсько-політичного активіста, політичного журналіста, експерта, чинного чи колишнього чиновника. Тут не має значення політична прихильність, ти можеш бути виборцем і симпатиком Порошенка, а можеш бути критиком його ідей/справ чи нейтральним - байдуже. Більше не йдеться про персональну війну і мстивість его Зеленського проти його особистого ворога. Тепер йдеться про толерування побудови російськоподібного режиму в Україні. Тепер йдеться про смерть інституцій і явищ - вони стають вивісками, декорацією.
Якщо політики підібгали хвости і мовчать, вони бояться, що наступними "превентивними санкціями" лупануть по них. Або намагаються/ продають свою лояльність/непомітність/мовчазність Зеленському-Єрмаку.
А мали б в голос говорити - політичні утиски українських сил/діячів є недопустимими (не плутайте із російською 5 колоною). Так би вони не Порошенка захищали, а себе - бо за ними прийдуть згодом.
Якщо медійники не здіймають скандал і не кричать - "так починався путинізм" - вони поливають теплою водою автократичність Банкової.
А мали б кричати про демонтаж свободи думки, дискусії, плюралізму, демократії. Це було б не в захист Порошенка, а в захист самих медійників - їх "первентивно санкціонувати" можуть поштучно чи гуртом - ще простіше.
Якщо правники (судді, адвокати, експертне середовище, викладачі профільних вишів) мовчать, що "превентивні санкції", це нонсенс і деградація самого слова "право" - вони стають співучасниками демонтажу авторитету права і закону в країні.
А мали б в голос застерігати - підтертися правом, підміна його інструментом розправи на догоду ситуативного політичного его, це замах на один із стовпів державності.
Якщо голова НБУ, міністри, судді, учасники РНБО, рядові посіпаки із ДБР чи прокуратури сприяють чи мовчки спостерігають за "превентивною" зачисткою політичного поля - вони стають співучасниками злочину.
А мали б бодай чинити мовчазний саботаж, якщо бракує моралі і совісті сказати "я в цьому не братиму участі".
Якщо розпіарені активісти, волонтери, різноманітрі анти-ціонери, лігроди і інші білі польта вважають, що "превентивні санкції" - норм, то вони не Порошенкові проблем додають, а проявляють свою суть - пустопорожні, кон'юнктурні, безпринципні ляльки.
А мали б чітко стати в захист принципів і недопустимості нівелювання правових логік - політична конкуренція, це не тоді, коли ти із опонентом в шахи, а він з тобою в бокс.
Станом на сьогодні і політикум, і громадське середовище, і активістське кубельце, і фахове середовище, іспит провалили. Усі вони явили свою запопадливу суть і гнучкий хребет.
І це не біда Порошенка, він боєць і себе захистить. Це взагалі не про Порошенка. Це про особисту гідність - чи є вона у згаданих верств країни переможної Революції Гідності. Це про перспективи суспільства - їх нема. Бо усі згадані все чудово розуміють, але мовчать.
Якщо колись будуть вибори, ті, хто до них доживуть, перед тим, як ставити галочку, пригадайте - як кандидат реагував на "полювання за Порохом".
Бо Ви самі ковалі і могильники свого завтра.
Бо кожен мовчун - Брут.
