"Еволюція чи деградація?" - Елена Кудренко

"Еволюція чи деградація?" - Елена Кудренко

Щось може еволюціонувати до певних результатів - але тоді ми ж повинні побачити. Ці результати. Ви їх бачите? Я - ні.

Щось може деградувати, але тоді відправною точкою міг би бути якийсь певний (досить високий) рівень свідомості. Ви його раніше бачили? Я - ні.

Вибачте, в мене не стало часу все це слухати повністю. Я сьогодні ловила моменти прес конференції між справами, почула багато, може не все - але підсвідомо пульсувала думка про інфантилізм. Де не еволюціонують, бо нема ні бажання, ні ресурсів. Відповіді журналістам нагадували "відгавкування" з переходом на особисте. Спілкування вийшло не відвертим, а слизьким, з оббріхуванням розвідників та вилизуванням проросійських шпигунів.

"Єрмак не має повноважень на те й на те..."

Не має, але ж він робив!! Нащо тримати нас за дурнів? Кіт не має права та повноважень сцяти в капці, але ж він це робить?!! І що, його тепер відмазувати від цього?..

Я ще не бачила настільки ганебного поводження зі сторони будь-якого президента до будь-яких журналістів. Звичайно, і президенти бувають різні, і "журналісти" теж - але тут якесь дно, вибачте. Якщо коротко, то "ви всі винні, а я працюю на цю зарплату та на цю країну".

Нещасна людина. Давайте їй за це подякуємо.

Доречі, мабуть, не варто так часто всім повторювати фразу "я - президент України". Вона якось не дуже асоціюється, по-перше, с впевненістю в собі та своєму статусі. По-друге, в даному випадку краще не казати про це вголос, бо та шкода, яка нанесена Україні таким "президентом", дуже вже кричуща, щоб "я - президент" звучало з гідністю. Інколи краще помовчати.

"Я ж не Бурба? Я ж не буду зливати інформацію (по так званому держперевороту)" - каже нам людина, яка злила інформацію ворогу Лукашенко.

Та тобі до Бурби, хлопче....

"Вважаю, що це буде велика помилка Ахметова - воювати проти своєї держави..." - каже нам людина, дії якої інакше як війною проти нашої держави, й не назвеш.

Взагалі, щастя, що держава Україна - це не Зеленський, і не Ахметов, і не Коломойський. І не Порошенко навіть, бо він ніколи й не позиціонував себе як уособлення державності. Це калька з Росії - "є Путін, є Росія".


"Я не Янукович. Бігти нікуди не буду. І не Порошенко. На бульдозер вилазити теж не буду". Ось він, "вирваний контекст", бо вилазити на бульдозер можна з різними цілями. І хтось вилазить на нього в значущий для країни час за одними причинами. А хтось зі свого "бульдозеру" в той же час над майданом та країною регоче.

Дуже багато мстивості. Дуже багато образи всередині. Дуже сильна впевненість, що президенту щось винні, і що йому дозволено те, що дозволено царю чи імператору. Я побачила людину, яка досі торгує обличчям, в той час, коли треба просто працювати. Саме працювати, а не вдавати бурхливу діяльність.

Нарешті, звідки в президента України цей огидний московський акцент?