Фінляндія та Україна підписали безпекову угоду на 10 років, це вже восьма країна НАТО, яка на папері зобов'язалась підтримувати українську безпеку у довготерміновій перспективі.
Якщо на сайті президента України у заголовку новини про цю угоду мовиться про "гарантії безпеки", у Гельсінкі кажуть, що домовленість з Києвом стосується "безпекової співпраці та довготермінової підтримки".
"Разом з президентом Зеленським ми підписали десятирічну угоду про безпекову співпрацю та довгострокову підтримку між Фінляндією та Україною", - написав у мережі Х (раніше Twitter) президент Фінляндії Александер Стубб.
Під час підписання президент Фінляндії також повідомив про новий пакет допомоги Україні на 188 мільйонів євро: "Україна може розраховувати на відданість Фінляндії [українському] захисту, безпеці та процвітанню зараз і в довгостроковій перспективі".
Позиція Києва та НАТО щодо безпекових домовленостей
У 2022 році після повномасштабного вторгнення в Україну президент Зеленський серед західних союзників почав порушувати питання гарантій безпеки, щоб домовитися про швидкий захист та підтримку України у випадку майбутніх нападів, допоки Україна не стане членом НАТО.
13 вересня 2022 року Офіс президента України оприлюднив перший варіант тексту із пропонованими гарантіями безпеки. Київ пропонував союзникам взяти на себе "юридично обов'язкові" зобов'язання передати Україні зброю та виділити багаторічні інвестиції.
Документ на 9 сторінках підготувала робоча група, яку очолювали колишній генсек альянсу Андерс Фог Расмуссен та глава офісу українського президента Андрій Єрмак.
Як повідомляють в НАТО, пропозиції Києва передбачали офіційне оформлення гарантій того, що міжнародна спільнота в майбутньому у випадку вторгнення в Україну буде допомагати Києву так само, як це було після повномасштабного російського вторгнення. Тобто "забезпечить державу всіма ресурсами, необхідними для перемоги, якщо вона зазнає вторгнення, ... зобов'язуючи ці держави, які надають гарантії, робити все від них залежне для розширення військового потенціалу України протягом десятиліть".
Країни Заходу не поспішали брати на себе такі зобов'язання.
У липні 2023 року країни "Групи семи" у спільній декларації після саміту НАТО у Вільнюсі в липні проголосили намір встановити з Україною "довгострокові зобов'язання та домовленості щодо безпеки", які Київ буде обговорювати з кожною країною окремо.
Пізніше понад 30 країн підписали декларацію, в якій погодились довгостроково допомагати Україні зброєю, навчати українських солдатів, обмінюватись розвідданими та співпрацювати в кіберпросторі.
А от в питанні, як реагувати у випадку майбутніх нападів Росії, країни зобов'язались окремо провести консультації з Києвом, щоб визначити "відповідні наступні кроки".
У першій підписаній угоді з Великою Британією мовиться, що у випадку майбутнього вторгнення Росії в Україну сторони проведуть консультації впродовж 24 годин і визначать заходи щодо стримування агресії.
Чи ця угода замінить членство в НАТО
Двосторонні угоди про безпекову співпрацю не замінять членство в НАТО, заявляв раніше Ігор Жовква, радник президента України з закордонних справ.
"Були спекуляції, що, уклавши достатньо цих угод, нам не потрібне буде членство. Це неправда. Нам потрібне членство в НАТО", - казав радник Зеленського.
"Це не заміна НАТО", - розповів Ніко Ланге, старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики (CEPA) в інтерв’ю кореспондентці Голосу Америки Юлії Ярмоленко.
"Я вважаю, що це крок до НАТО, і це дуже корисно в той час, наприклад, коли Україна все ще веде переговори про вступ. Це важливий інструмент, але він не є заміною остаточної гарантії безпеки через членство в НАТО", - додав Ланге, який в минулому був високопосадовцем Міноборони Німеччини.
Втім Київ сподівається, що підписання безпекових угод стане тимчасовою парасолькою безпеки до вступу в альянс. У березні 2023 року президент Зеленський заявив, якщо на час війни Україна не може стати членом НАТО, то хотіла б отримати стратегічні гарантії безпеки.
"Угода чинна протягом десяти років і посилює підтримку й захист України на шляху до членства в НАТО і ЄС", - мовиться на сайті українського президента про безпекову угоду між Україною та Фінляндією.
П'ята стаття статуту НАТО передбачає, що напад на одного означає напад на всіх. На захист всіх союзників сподівається Україна, і лише членство в альянсі забезпечує дотримання цього правила.
Які країни підписали цю угоду
Першою країною, яка підписала угоду про безпекову співпрацю з Україною на наступні 10 років, стала Велика Британія.
Наступними документи підписали Німеччина та Франція, пізніше приєдналися Данія, Канада, Італія, Нідерланди.
3 квітня Володимир Зеленський повідомив, що на переговорах із прем’єр-міністром Японії Фуміо Кішіді обговорив "підготовку двосторонньої безпекової угоди за підсумками трьох раундів переговорів".
У лютому Зеленський заявляв, що Україна та США провели два раунди перегорів про безпекову угоду.
