"Фантазії" - Елена Кудренко

"Фантазії" - Елена Кудренко

На сайті Кремля вийшла стаття російського президента, заснована на ним самим викривленому розумінні (але ж як старався, бідолашний!), яким же боком вони, росіяни, до Київської Русі та українського народу зокрема. Власне, крім загарбницького боку - ніяким іншим. В Україні досить адекватного населення, яке розуміє, що ми були під окупацією Радянського Союзу, а думають інакше тільки люди, зломлені цією багаторічною м'ясорубкою.

Як інакше можна розуміти присвоєні росіянами наші ресурси? Наш газ, викачаний в 60-х? А ще і проданий за кордон, а гроші поділені серед партійної верхівки в Москві? Наше зерно, яким ми годували їх, нахлібників зі сходу? Наші люди, укладені штабелями в землю у другій світовій, розв'язаній не Україною? Ми прикривали їх тили, ми годували їх, ми працювали на їх будівництвах, поки вони грабували наші будинки, наші музеї і наші церкви - і вони все ще думають, що в Україні цього НІХТО НЕ РОЗУМІЄ?

Ось правда? Як же це мило...

Мені щиро шкода людей, які не мають почуття власної гідності і погоджуються з цією дурницею про "один народ". Це наслідки окупації. Це хвороба, і колись час це вилікує . Абсолютно правильно зараз українцеві бути власником і проявляти цю якість повсюдно - тому що вчора ми наші поля обробляли, засівали, а завтра ми збиралися зібрати з них урожай. І той факт, що якась залітна сарана посміла випрасувати наші поля танками і назвати нас "одним народом", викликає бурю всередині. Це нормально! Не нормально - коли НЕ викликає. Це якби хтось не захищав (чи як мінімум не бажав захищати) власну квартиру від грабіжників, і тоді з почуттями та свідомістю таких людей щось не так.

Ось він, лисий, маленький і переляканий чоловічок, пише:

"И русские, и украинцы, и белорусы – наследники Древней Руси, являвшейся крупнейшим государством Европы."

А я пропоную такий приклад: є Росія. Вона існує з 1991 року. І ось з'являється якась держава, що побажала назвати себе, скажімо, Руссія. Це як Адідас і китайський Абібас. Та ось ця Руссія, яка з'явилася на мапі пізніше, заявляє:

- Ви знаєте, це ж наша культура, і наша історична спадщина! Вся Російська Федерація - це наше, воно від Руссії бере свої витоки. Це наші нащадки будували РФ, ми один народ - і Росія, і Руссія. Ми спадкоємці однієї Давньої Росії - звісно, що так, ми ж так само називаємось! Докази? Ось і мультики з матрьошками ми зняли днями - це теж наше. І балалайка наша, ми її вчора на герб повісили. Так що неважливо, що там було й чиє - ми один народ. А якщо що - ми і пам'ятник Путіну поставимо, що буде доказом того, що саме ми - родоначальники цієї великої і скрепной країни. А щі - це теж наше національне блюдо, воно завжди було наше ...

Маячня? Як, втім, і те, що говорить російський президент по відношенню до України. Росії поруч не стояло, коли в Києві дзвони дзвонили.

А якщо повернутися до сьогоднішнього дня, то якось відчайдушно жалюгідними виглядають потуги "самостійної Росії" притягнути до себе чужу, окрему, незалежну державу. Ніби сама вона, Росія, існувати не може, не самодостатня і закомплексована. Скажете, вони просто інакше не думають, ніж про те, що українська земля споконвіку їм належить?

А кого їх фантазії в Україні колишуть?

P.S. Фото з Сахаліну. Поки що, мабуть, російського.