Ми маємо не тішити себе після перемоги дитячими надіями на "рів з крокодилами" між нами і рф, а вже зараз мати чітку картину того, що ми маємо зробити з пост-російським простором.
А зробити ми маємо багато нових цивілізованих держав і НАТО до Уралу.
Без трансформації цієї дикої території в цивілізований простір історичне коло буде провертатися знову і знову, як це відбувається останні 2 тисячі років: племена на схід від наших кордонів після кожної руйнівної поразки знову об'єднуються у інший воєнний союз під новою назвою і знову кидаються на Європу.
Цей грандіозний і тому непомітний впродовж життя людини історичний процес мають враховувати всі, хто виношує якісь плани щодо "росії".
Щоб ворога перемогти, треба ворога вивчати і знати краще за самого себе.
Сучасник бачить "Росію" в тому вигляді, який йому підсовує путін з дугіним: як державу, як цивілізаційну і культурну спільноту утворену народом "расіянє".
Це брехня.
Так звана "Росія" глибинно за всіма ознаками це той самий Половецький союз, та сама Золота орда і ті самі багатоплемінні об'єднання попередніх епох. Це - багатоплемінний кочовий союз без спільної ідентичності. Брак ідентичності у ньому наявний навіть у державотворчого племені (московитів), яке заповнює цей брак виводячи власну ідентичність від сусіднього народу (українців). За морально-етичною системою координат це об'єднання - відстале, це - носії первісних моральних норм і правил ("хто перший встав - того і тапки", "єслі би нє укралі ми, укралі би солдати НАТО", "цель оправдиваєт срєдства" і т.п). Із відсталої моралі витікає агресивна політика і політична орієнтація на захоплення чужого. Простіше: психологія дикого кочовика.
І вже з цієї психології кочовика, яка домінує на всьому просторі від Донецька до Владивостока, витікає кочова військово-політична доктрина цього простору ("дійти до останнього моря", влаштувати "світову революцію" і "наші танки у Ла-Манша").
Треба враховувати рівень моралі ворога. Без розуміння, що ти маєш справу з хитрим дикуном, який прикидається, щоб тебе обманути, всі найкращі проекти прищепити противнику демократію після поразки чи права людини будуть упиратися в елементарну відсутність поняття добра і зла у аборигенів, а отже неможливість з їхнього боку обрати цивілізований шлях потрібний нам.
Що хан Баян, що хан Котян, що хан Батий, Ленін чи ПутЯн об'єднували ці племена не навколо ідей гуманізму і щастя для всіх. Вони збивали їх у зграю навколо ідеї "вмєстє ми сіла - гойда грабіть!". Всі перераховані знову і знову намагалися зруйнувати першу державу на шляху із їхнього Степу в Європу (Україну), а далі, увібравши наш ресурс в свій військовий племінний союз, кинутися на Європу. Це повторюється із століття у століття, один і той самий сценарій. Це повториться знову, якщо нанести Москві поразку, але кинути пост-російський простір напризволяще.
Щоб розірвати цей нескінченний день сурка, Україна і союзники зобов'язані не тільки нанести військову поразку цьому військовому об'єднанню, захистивши Україну.
Племена Великого Степу мають отримати наочний урок, як німці після розгрому нацизму - шкідливості ідеї вище. Їх треба змусити прийти до усвідомлення, що дику мораль і бажання пограбіть стіралкі прийняли, нємножко поубівать і показать сілу спробували, але отримали історичний розгром. Усвідомлення цього взаємозв'язку народить на цих територіях велику кількість сильних ідеологічних послідовників, які отримають великі моральні сили протистояти будь-якому новому відродженню імперії.
Лише в купі з вибудуванням більш вищої і розвинутої системи морально-етичних координат у цих народів руйнування Московської орди дасть результат на століття.
Без вторгнення на пост-російський простір ідей сучасної цивілізації, без відсікання того населення від первісних ідей дикунів, які ревниво оберігають його від "тлєтворних вліяній запада", ця військова перемога над Москвою приведе лише до тимчасового результату і до перезбірки цих племен, як це сталося після поразок у Кримській війні, у 1-й світовій і у Холодній війнах.
Цивілізований світ має допомогти цьому населенню розбудувати власні цивілізовані держави, які забезпечать його всебічний розвиток. І упевнитись, що більше ніколи не буде відкату назад.
І от лише тоді на цій території з'явиться запит на демократію, якого немає зараз.
А без активних дій цивілізованого світу на території тубільців, навіть після розвалу Орди і навіть після знищення Москви (дай Боже) через якийсь час ідеологічний центр цієї кочової ідеології, перекочує в нове місце - в Пітєр чи Грозний.
У тому ж 14-15 ст. Золота Орда розпалася і ставка хана з колишніми ординськими елітами із Сарая за пару століть просто перетікла у Москву. І нова ставка хана перейняла стару доктрину монголів (тодішніх гіркіних і дугіних) і стала продовжувачем старої кочової ідеї. У 16 ст. Москва для цього замаскувалася під православну державу, у 18 ст. під європейську імперію, у 20 ст. маскувалася за європейською ідеєю "соціалізму-комунізму", а в останні десятиліття - під "альтернативний США економічний полюс" з ідеєю "економічного партнерства від Лісабона до Сахаліна".
Нанісши попередні поразки орді світ дозволив ординським елітам зберегти під контролем території і десятки мільйонів населення. І обманутий Джордж Буш старший в 1990 році просив у Києві Верховну Раду не відділятися від совка, а США в 90-х цим істотам ще й слали гуманітарні "ніжки Буша", бо дозволили оркам обманути себе обіцянками взяти курс на демократизацію - лише б не розділяли росію (орду) і не позбавили ставку хана влади над колишніми територіями.
Тому цього разу цивілізований світ має рішуче відкинути будь-яку віру оркам, які підняли лапки і крутитимуть хвостом. Це - небезпечна брехня кочовика, який хоче тебе приспати, а потім все одно вбити і вкрасти стіралку.
Цього разу потрібно рішуче приступити до трансформації цього простору.
Ми вже переконали світ у небезпечності дикунів. Наші загиблі воїни, наші закатовані і вбиті мученики, знищені міста - своєю жертвою ми допомогли Заходу відкрити очі. Ми переконали західний світ, що українська "формула миру" це воєнно-політичний розгром Москви.
Але після поразки Москви треба переконати світ у українській "формулі ВІЧНОГО миру".
А "формула вічного миру" від України має бути проста:
* Воєнна поразка Москви, розгром багатосотрічної доктрини кочовиків.
* Демосковізація, демілітаризація, денуклеаризація колишньої росії.
* Покарання населення через відшкодування завданих збитків. Населення пост-російського простору має засвоїти урок, причини поразки і біля своїх вогнищ постановити якісний перехід до цивілізованої моралі.
* Москва має бути позбавлена всіх ресурсів, які вона захопила у народів росії.
* Свобода всім окупованим народам. "Геть від Москви!" для всіх народів Московії.
* Замість "єдіной росії" - міста-держави. Пояс безпеки - БелНР, КурНР, КубНР, БрНР. Кавказ має бути вільним. Маємо відновити Військо Донське і встановити з ним військовий союз. Кого підтримувати збройно так це незалежність Татарстану. Незалежний Татарстан - гарантія неповернення під контроль Москви територій за Уралом.
* Всі ресурси цих народів - в користування цим народам для забезпечення стійкого цивілізованого шляху розвитку їх держав.
* Переслідування ідеологів рашизму, недопущення відродження нео-імперської ідеології в будь-яких формах і нових місцях.
* Міжнародна коаліція на підтримку цивілізованого розвитку нових країн пост-російського простору. Не ми маємо їх пасти і самі стати імперією замість них. НАТО і ЄС до Уралу в наступні 50 років.
На картинці план нової залізниці, яку Китай планує побудувати для доставки своїх товарів у Європу. Ми - на обочині майбутнього торгівельного шляху.
Тому, думаю, всім зрозуміло чому ось той місток між східними кордонами України і західними кордонами Казахстану в перспективі зобов'язаний перейти під наш контроль?
