А взагалі дуже схоже, що глобальний ринок нафти та нафтопродуктів знаходиться на межі кризи перевиробництва. Чому я так вважаю?
Для прикладу, в США останні 20 років споживання нафти коливається на рівні 20 млн барелів в день. В Європі останні 30 років споживання з 400 млн тон в рік до 300 млн.
І останні 20 років світове зростання в споживанні нафти відбувалось за рахунок країн, що розвиваються - переважно за рахунок Китаю. Ну і прикол в тому, що в останні роки споживання в Китаї теж уповільнюється і по китайським прогнозам починаючи з 2025 року зафіксується на рівні вище 700 млн тон в рік. А вже з 2030 року почне падати і може це трапитися раніше.
І враховуючи, що основні країни-споживачі нафти будуть зменшувати споживання, то рано чи пізно в нафтовій промисловості почнеться криза перевиробництва.
Скоріш за все, подібний сценарій розвитку події, виробники заклали в своїх інвестиційних планах. І у випадку ОПЕК, це вірогідно буде спільна домовленість щодо скорочення, еквівалентно квотам на видубуток.
Однак, як показує досвід схожих криз, все рівно будуть проблеми. Якісь країни, не бажаючи втрачати прибутки та ринки, скоріш за все почнуть мухлювати. Зменшувати виробництво повільніше і в менших обʼємах ніж домовлялись. Хтось почне демпінгувати. Ті країни, що продавали в Китай, почнуть шукати інші ринки, де вже сидять іхні конкуренти. Поява тієї ж Венесуели також стане фактором нестабільності, бо якщо вони будуть нарощувати виробництво на падаючому ринку, то хтось від цього обовʼязково постраждає (хоча це також говорити про те, що агресивного зростання там теж не буде).
Тому найближчі 5 років скоріш в галузі буде глибока криза, яка супроводжуватиметься низькими цінами на нафту.
