Кандидат у президенти Дмитро Гнап не довго шукав як проводити свою передвиборчу кампанію – і твердо пішов стопами Ляшка зразка 2014 р. Ляшко тоді розсікав по зоні АТО, на камеру знімав керівників і допитував сепарів. Кандидат Гнап зайнявся тим, що уміє найкраще – розслідуваннями он-лайн.
Розслідування, щоправда, виходять такі-собі. То він заходиться шукати в Порошенка гроші в офшорах – і знаходить. 3000 (у мільйонера - бу-га-га!). То кидається шукати факти виведення Порошенком грошей в офшори – і потім його помічниця Бабінець заявляє: «ми говоримо не про виведення, а про намір». Як кажуть – хто на що учився.
Тепер Гнап заходився боротися з виданням дозволів на видобуток газу. Вільний від пошуків «зради» час він проводить під Полтавською ОДА, вимагаючи відкликати дозвіл кампаній що націлилися видобувати газ на Полтавщині. І вже навіть має деякі результати.
По-перше, Гнап уже заявив що фракції БПП, «Батьківщини», радикалів Ляшка та навіть ВО «Свободи» - одна банда, бо саме їхні депутати голосували за дозвіли. Чесний у нас лише сам Гнап – хіба не зрозуміло?
По-друге, до лікарні потрапила вагітна секретарка голови ОДА, з якої познущалися Гнап з масовкою. Ви хіба не знали, що працювати секретаркою в голови ОДА – нечуваний злочин?
По суті ж розвинутої кандидатом Гнапом діяльності очевидно таке. Боротьба явно іде не з окремими компаніями, а з наміром України забезпечити себе власним газом, причому коштом не держави – а комерційного інвестора. Як відомо, уряд собі поставив планку збільшувати видобуток газу на 1 мільярд кубів за рік – і минулого року практично дотримався обіцянки.
Але – як би там не було. Якщо кандидат Гнап має факти порушень законодавства – він мусить іти в суд і дрючити полтавську ОДА по суду. Але як раз цього він не робить. Він здіймає галас протестними акціями. Виходить як в тому анекдоті: «Куме я скажу що ваші доньки – шльондри, а виправдовуйтеся, що у вас – лише сини».
Все б добре. Але ставлю я сам собі питання – кому це вигідно? І сам собі відповідаю. По-перше Дмитру Фірташу, який звик накладати лапу на всі газові родовища в країні. По-друге – Кремлю.
Очевидно, заповіти гетьмана Брюховецького, здобувати владу в Україні за допомогою Москви – не забуті.
