Промова Зеленського - одна з найбільш пафосних і брехливих, яку я чув від президентів України.
Розсипається в подяках медикам, а гроші з коронавірусного фонду йдуть не лікарям, а розкрадаються на так званому «великому будівництві».
Він говорить красиві слова про військових, а сам кидає вмирати підстреленого ворогами бійця Ярослава Журавля, бо Зеленському політично треба зробити вигляд, що не стріляють.
Він говорить про тишу і бреше, що на Донбасі її чують. Але для правди треба читати не лише фальшивки від оточення.
Зеленський закликає до єдності, а сам покриває тих самих зрадників з його офіса, які злили ворогам операцію українських спецслужб. І сам стає зрадником країни.
Я дуже хочу, щоб Україна нарешті усвідомила гнилу сутність красивої обгортки. І наступного року, на 30 річницю, перед країною виступив Президент, а не те що тепер.
