"Головне - красиво обіграти" - Микола Гаврилко

"Головне - красиво обіграти" - Микола Гаврилко

Я, мабуть, вперше побачив рудого Доні впритул на відео. Знімали, здається, журналісти "Голосу Америки", там ще були інші інформагенства, а також поруч стояв Майкл Уолц. Останній щось там відповідав, якісь питання висвітлював, але я про Доні: я бачив людей, які старішають, так склалось. Дехто зберігає вогник інтелекту в очах до самого кінця земного життя. А дехто - ні.

*****

Доні - інтелектуальна руїна. І моральна теж, але з мораллю, думаю, у нього завжди було так собі. А ось інтелект, очевидно, згас. Це я не зловтішаюсь, не хамлю старшим, мене тато з мамою навчили поважати старість. Але - що є, то є: вітри вічності задули Доні, там сидить нездорова немолода людина без інтелекту.

*****

Я працював з британцями, з американцями, з канадцями: це дійсно проникливі і розумні люди. Вони все чітко просікають, всі оці наші українські корупційні і прочі ігри. Я це знаю точно. А свої ігри вони просікають просто на лету. І оті шустрі пацани, що крутяться навколо зруйнованого Доні, чітко бачать, хто перед ними. Це дуже ницо, це ганьба - так юзать цю людину. Може, він і заслужив, не знаю.

*****

Якщо ми зараз назвем вулицю іменем Трампа, поставимо йому пам'ятник на коні з шаблею на Хрещатику (ну, десь в куточку, не в центрі ж), то Доні купиться. Бо там все дуже просто зараз. Головне - красиво обіграти. І не пошкодувати золота на чуб і на еполети, хай порадіє, вам шо, шкода?

*****

А насправді це біда, шановні: так, як шустрі пацани його облизують, навіть Лєоніда Ілліча не облизували: я пропускав повз вуха перекладача і слухав пряму мову Уолца. Це дно, це треш, я не знаю, як там журналісти стримувались, щоб не хіхікать. Може, тому, що це дійсно страшно - мати отаке в Білому Домі.

*****

А ще дуже добре все це бачить путін. І Сі. І, здається, побачили європейці, і переляк їхній, певен, викликаний не лише діями росії, а діями Доні і його пацанів теж.