В небі від ранку постійний рух - хмари напливають, обтікають середмістя. Пробивається сонце, стає спекотно. Але потому повітря знову вигадливо наповнюється дощовими хмарами.
Містяни встигли протоптати свіжі стежки вздовж трамвайних колій.
На блок-постах, які минаємо, якось тихо й спокійно, без нервового руху.
Червоно горять вишневі сади на передмістях.
Зелень за містом яскрава, так наче грунтам не вистачає уваги й вони звертають її на себе, потребують долюбленості, якої цього року так не вистачає.
По обіді починається дощ. Трава просякає ним, важчає, темнішає.
Під вечір у небі знову з'являється світло.
Продавчині у вечірніх крамницях ліниво й весело прощаються до ранку, кричать одна одній щось жартівливе й підбадьорливе.
По дощеві асфальт починає парувати, ніби на глибині перетікає тепле річище.
Відпочивайте, дорогі брати і сестри. Завтра прокинемось ще на один день ближче до нашої перемоги.
