Хоч плюй в очі, все - як Божа роса

Хоч плюй в очі, все - як Божа роса

Під час вчорашнього ефіру « Право на владу», на жаль, не було можливості відреагувати на популістичну маячню прем‘єра Шмигаля. В його промові вразило кілька речей.

1. Україна готова допомогти Індії , яка потерпає від спалаху коронавірусу, з киснем. Я щиро співчуваю Індії, бажаю впоратися з важким штамом епідемії, що накрив країну. Але.... про яку допомогу киснем з боку України може йти мова, коли в наших реанімаціях зараз дефіцит кисневих концентраторів, їх закупають благодійники , в багатьох медзакладах немає елементарного. Наша команда щодня отримує прохання від лікарів з різних регіонів допомогти з киснем! Сама Індія, коли в країні погіршилася епідеміологічна ситуація , терміново припинила поставки вакцини в усі країни і зосередилася на внутрішньому вакцинуванні, аби в першу чергу врятувати життя власних громадян. Національно егоїстична , вимушена , але зрозуміла позиція.

2. Шмигаль заявив, що з закупівлею вакцин все добре, кошти є. При цьому забув додати, що гроші виділені  не з антиковідного фонду, а що 6, 5 млрд грн забрали з програми медичних гарантій, тобто від соціальних виплат медикам, а також від хворих на онкологію , цукровий діабет. Вже зараз лікарі б’ють на сполох, що в нас зростає смертність від хронічних хвороб, карантин негативно впливає на доступ українців до медичних послуг, профілактики і виявлення на ранніх стадіях важких захворювань. І уряд цьому сприяє, забравши кошти з життєво необхідних статей медичних видатків.

3. На мільйонну аудиторію Шмигаль розповів, що звільненя керівника « Нафтогазу» відбулося знідно закону, ніяких порушень, і мовляв , американська сторона поінформована, все добре. Але всі учасники зустрічі Держсекретаря з депутатами і неурядовими організаціями наголошують, що руйнація реформи корпоративного управління була однією з ключових тем , й американські партнери висловлювали не просто занепокоєння, а значно сильніші емоції.  

    Та , судячи з рейтингів слуг і Зеленського, поки що всі ці маніпуляції народу заходять, щоб не лили їм на голову, все - як Божа роса.

Iryna Gerashchenko