В Україні зараз є досить велика кількість науково-дослідних інститутів, які ми отримали у спадок від СРСР і які в ті роки працювали над воєнними технологіями.
Звичайно, більшість з них зараз знаходиться в напівживому стані, але й мертвими їх назвати не можна. Особисто я про це можу сказати досить відповідально, тому що спілкувався з деякими з них.
І ось що я хочу сказати. Можливо в останні роки через відсутність держполітики вони просто дрейфували до свого занепаду, але навіть зараз в них є купа технологій, які дуже б допомогли нашому ВПК.
Так, велика кількість цих технологій має радянське походження, але це краще коли нема нічого взагалі.
Також хочу підкреслити, що навіть зараз це досить дорогі технологічні рішення, на які були витрачені величезні гроші та багато часу в роки СРСР.
І це значить, що нашим обороннним підприємствам використовуючи ці технологічні рішення можна скоротити процес розробки зброї, а й інколи одразу запускати саму зброю у виробництво. Тобто, не теба чекати місяцями чи роками поки хтось придумає велосипед, а робити вже. Тим більше, що зараз в Україні немає жодної компанії, яка мала б співставні ресурси на подібні дослідження.
Проблема тільки в тому, що зараз більшість цих технологій не працює на потреби нашої оборонки. Тому що самі технології засекречені, інформація про них також. А з боку держави не робиться жодних кроків, щоб якось скоординувати зусилля нашої науки та виробників….
І це лише один приклад, але таких є ціла купа в інших напрямках...
