А якщо серйозно. Залужний державник. В великій мірі завдяки Залужному Україна існує зараз в тому стані в якому існує. Залужний людина яка дала по зубам путінам і "2 армії світу" з їх планами Київ за три дні.
Людина яка все життя присвятила службі. Військовій на благо України. Амбіції і емоції то не про нього. Він дуже мудрий для свого віку. І ніколи не змішує особисте і службу.
То з чого хтось вирішив, що державник який в надскладні часи зробив для спасіння держави чи не найбільше інших, зараз відмовиться від своєї державницької позиції?
Залужний приймає рішення які він вважає вірними. І з досвіду більшість його стратегічних рішень в основному (якщо не всі) вірні. Він прийме рішення яке на його думку принесе найбільше користі для держави в поточній ситуації. І зробить більше ніж будь хто крім нього.
З якого дива хтось вирішив, що керуючись емоціями Залужний повинен щось робити щоб послабити державу? З якого дива хтось вирішив що керуючись емоціями він повинен поставити себе вище того всього, що він зробив і за що заплачено десятки тисяч життів? З якого дива, хтось вирішив що Залужний повинен мати якісь політичні плани які сподобаються частині суспільства, керуючись емоціями під час війни, коли політична діяльність неможлива?
А потім буде потім.
Просто подякуйте генералу за можливість в мирних Українських містах полоскати йому кістки.
